Постанова № 63333988, 28.11.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2104/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представника позивача ОСОБА_3 представників відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо повернення стягувачу виконавчого листа по справі 822/1161/16 та зобов'язання прийняти зазначений виконавчий лист по справі 822/1161/16 до виконання.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 22 вересня 2016 року представник ТОВ Проскурівбудмеханізатор подав виконавчий лист у справі №822/1161/16 до виконання. Листом від 17.11.2016 року №12-32/714-7021 Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернуло виконавчий лист без виконання.

Зазначає, що передбачені пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845) підстави для повернення виконавчого листа відсутні, тому повернення виконавчого листа здійснене відповідачем безпідставно.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, вказують, що виконавчий лист не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зазначають, що зміст виконавчого листа у справі №822/1161/16 не відповідає резолютивній частині рішення по адміністративній справі № 822/1161/16, оскільки в графі «боржник» виконавчого листа, вказано дві юридичні особи - ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області та Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому. Вказують, що Головне управління Казначейства діяло виключно в межах чинного законодавства, своїми діями або бездіяльністю законних прав та інтересів позивача не порушило. Виконавчий лист по адміністративній справі № 822/1161/16 підлягатиме виконанню після приведення у відповідність графи "боржник" до резолютивної частини рішення. Вказує, що управління Державної казначейської служби України у м Хмельницькому Хмельницької області не може бути боржником, адже суд не визнавав дії управління Казначейства противними і не приймав рішення про стягнення коштів з управління Казначейства, органи Казначейства лише виконують судові рішення про відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

В задоволені позову просять відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що постановою від 12.07.2016 року по справі №822/1161/16, залишеною без змін ухвалою вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року, Хмельницькийц окрудний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області в частині не направлення у строк, встановлений Податковим кодексом України, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача за лютий 2016 року, та стягнув з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" м. Хмельницький пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3285,15 грн., (три тисячі двісті вісімдесят п'ять гривень п' ятнадцять копійок).

22.09.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" звернувся до начальника управління Державної казначейської служби України у м.Хмельницькому з заявою про виконання рішення по адміністративній справі № 822/1161/16. До поданої заяви додав оригінал виконавчого листа та копію ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року по адміністративній справі № 822/1161/16.

Листом №12-32/714-7021 від 17.11.2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, керуючись пунктом 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок №845), повернуло виконавчий лист без виконання, вказавши, що виконавчий лист, у графі «боржник» якого зазначені два боржники - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області та Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому, суперечить резолютивній частині рішення суду від 12.07.2016 року, яким з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 39702233) стягута пеня за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3285,15 грн, що робить неможливим його виконання.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи зазначений спір суд враховує зазначене нижче.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із абзацу 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація, регулюють Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-XIV), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - Закон № 4901-VI) та Порядок №845.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 606-XIV рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 1 пункту 9 розділу VI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначає Порядок №845.

Згідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового звязку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У відповідності до підпункту 1 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки.

Фактичною підставою для повернення виконавчого листа слугувала неможливість його виконання у зв»язку з тим, що це виконавчий лист суперечить резолютивній частині рішення (лист №12-32/714-7021 від 17.11.2016 року).

Вимоги до виконавчого листа визначені статтею 18 Закону № 606-XIV. Відповідно до частини 1 сказаної статті у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд встановив, що виконавчий лист по адміністративній справі № 822/1161/16 оформлений Хмельницьким окружним адміністративним судом у відповідності до вимог статті 18 Закону № 606-XIV.

При цьому, суд враховує, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу (частина 3 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Таким чином, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що повноваження щодо повернення виконавчого листа про стягнення коштів з державного бюджету має лише орган, уповноважений на його виконання, а саме - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, яким є Державне казначейство України.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави для повернення Головним управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області товариству з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" виконавчого листа №822/1161/16 відсутні.

Суд не бере до уваги твердження позивача про оформлення виконавчого листа з порушенням встановлених вимог, а саме зазначення в графі "боржник" дві юридичні особи - ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області та УДКСУ у м. Хмельницькому, що робить неможливим його виконання, оскільки згідно статті 263 КАС України Державна казначейська служба України не позбавлене права звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу виконання судового рішення.

Крім того, пунктом 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо розяснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Суд також враховує, що обов'язковість судових рішень гарантується статтею 124 Конституції України.

У рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання вказаних вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не довів правомірності своїх дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області прийняти до виконання виконавчий лист по справі 822/1161/16, оскільки за змістом пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, в даному випадку до управління Державної казначейської служби України у місті Хмельницькому, а не до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог у відповідності до ст.94 КАС України сплачений позивачами судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо повернення щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" виконавчого листа №822/1161/16, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 21.09.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" 1378,0 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2016 року

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1