Ухвала суду № 63333538, 07.12.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

щодо залишення позовної заяви без розгляду

07 грудня 2016 рокуСправа № 813/3152/16

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

позивачОСОБА_1,

від позивачаОСОБА_2,

від відповідача 1ОСОБА_3,

від відповідача 2не прибув,

розглянув у попередньому судовому засіданні клопотання представника відповідача про про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Львівській залізниці, Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та часу затримки у здійсненні повного розрахунку при звільненні, зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Управління МВС України на Львівській залізниці, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ від 03.09.2015 року № 70/о/с відповідача 1, в частині звільнення 03.09.2015 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ України з посади оперуповноваженого сектору кримінальної міліції в справах дітей лінійного відділу на ст. Львів УВС України на Львівській залізниці за п. 64 г - скорочення штатів;

-поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної міліції в справах дітей лінійного відділу на ст. Львів УВС України на Львівській залізниці з 03.09.2015 року;

-стягнути з відповідача 1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.09.2015 року по день ухвалення судом рішення у цій справі;

-стягнути з відповідача 1 на користь позивача середній заробіток за увесь час затримки у здійсненні повного розрахунку при звільненні, починаючи з 03.09.2015 року по день ухвалення рішення у цій справі;

- зобовязати відповідача 2 працевлаштувати позивача на рівнозначну посаду в органи внутрішніх справ України.

У позовній заяві позивач клопотала про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування викладеного зазначила, що у встановлений законом строк звернення до суду з вказаним позовом не мала можливості оскільки не була ознайомлена своєчасно з наказом про звільнення, а лише 29.08.2016 року. Надалі малолітня дитина позивача захворіла, а про скорочення чисельності штату позивача не повідомлено. З врахуванням викладеного, зазначені причини пропуску строку звернення до суду слід визнати поважними.

У судовому засіданні позивач та уповноважений представник підтримали клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, просили таке задовольнити.

Представник відповідача 1 проти вказаного клопотання заперечив з підстав, викладених у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду, у звязку з пропущенням строків звернення до суду /а.с.67/, зазначив, що у звязку з ліквідацією установи відповідача 1 проводились заходи щодо попередження працівників про майбутнє скорочення шляхом особистого повідомлення під розпис. Так, працівників, котрі перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, зокрема, позивача, листами ще у липні 2015 року. Крім того, позивач неодноразово приходила до працівників кадрового та юридичного забезпечення для консультацій з приводу скорочення та майбутнього працевлаштування літом 2015 року. Одночасно, пояснив, що із втратою чинності Закону України «Про міліцію», прийняттям Закону України «Про національну поліцію», п. 8 розділу 11 «Прикінцевих та перехідних положень», якого встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Даний Закон опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 141-141 від 06.08.2015 року.

Отже, позивачу було відомо або повинно було б бути відомо про своє звільнення, коли одержала лист № 3/4984 від 03.07.2015 року з повідомленням про скорочення або із ЗМІ про набуття чинності ЗУ «Про національну поліцію». Вважає покликання позивача на те, що їй стало відомо про звільнення лише у 2016 році таким, що не відповідає дійсності, а тому строк пропущений з поважних причин.

Відповідач 2 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Суд оглянув матеріали справи, що мають значення для вирішення клопотання, та керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таке звернення реалізовується шляхом предявлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції (ст. 104 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Вказані положення ч. 3 ст. 99 КАС України кореспондують положенням ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України відповідно до якої, працівник у справах про звільнення може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість особи в місячний строк оскаржити дії та рішення суб'єкта владних повноважень щодо свого звільнення, якщо вона вважає, що таке було здійснено незаконно, водночас зазначений строк повинен обраховуватися з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У ст. 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 86 о/с від 05.09.2013 року позивачу надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 30.08.2013 року по 03.07.2016 року /а.с.14/.

Так, оскаржуваний наказ № 70 о/с «По особовому складу», яким старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за ст. 64 п. «г» (через скорочення штатів) винесено 03.09.2015 року /а.с.15/.

Суд зважає на покликання представника відповідача 1 на наявність листа № 3/4984 від 03.07.2015 року /а.с.29/ «Про організаційно-штатні зміни в УМВС України на Львівській залізниці» та направлення такого позивачу, однак, відповідачем 1 не надано до матеріалів справи будь-яких доказів надсилання та отримання такого ОСОБА_1 З врахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими покликання представника відповідача на те, що позивачу було відомо про такий ще у 2015 році. Крім цього, цей наказ стосується організаційно-штатних змін (їх скорочення), а не оскаржуваного наказу про звільнення позивача.

Також, суд залишає поза увагою покликання на те, що позивачу було відомо про скорочення чисельності штатів від колег відділу кадрового та юридичного забезпечення, оскільки, на переконання суду, належним ознайомленням з наказом про звільнення слід вважати особисту відмітку особи про таке ознайомлення чи повідомлення про вручення поштового відправлення у випадку надсилання такого засобами поштового звязку.

Представник позивача повідомив, що позивач ознайомилась із оскаржуваним наказом лише 29.08.2016 року. Доказів ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом іншою датою ніж вказана позивачем відповідачем не надано.

З врахуванням викладеного строк звернення позивача із позовом до суду з моменту ознайомлення із таким наказом завершувався б 30.09.2016 року.

Згідно з відміткою відділення поштового звязку позивач здала вказаний позов 20.09.2016 року та такий надійшов на адресу Львівського окружного адміністративного суду 23.09.2016 року /а.с.4/, тобто в межах місячного строку, передбаченого законодавством.

Тому причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду з позовом слід визнати поважними.

З врахуванням викладеного, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим, не підтвердженим долученими до матеріалів справи доказами, а відтак у його задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 5-14, 70, 71, 99, 100, 158-160, 165, 167 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Клопотання позивача задовольнити.

3. Причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Львівській залізниці, Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та часу затримки у здійсненні повного розрахунку при звільненні, зобовязання вчинити дії визнати поважними.

4. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.