Постанова № 63333522, 30.11.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1240/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання: Дюкаревій М.І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення № 65-1301 від 30.09.2016,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №65-1301 від 30.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 8604,64 грн.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він був зареєстрований як фізична особа- підприємець з 18.02.2003 року та здійснював підприємницьку діяльність до 23.02.2015 року у м. Рубіжне Луганської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

29 серпня 2016 року позивач звертався до відповідача заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного високу, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерориетичної операції або військового чи надзвичайного стану, але йому було відмовлено у її задоволенні.

06.10.2016 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача з рішенням, що оскаржується, яке суперечить вимогам Закону України № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерориетичної операції» та Розпорядженням КМУ від 02.02.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція». Отже, позивач вважає рішення № 65-13-01 від 30.09.2016 року неправомірним та таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовільнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на такі обставини. Оскаржене рішення №65-1301 від 30.09.2016 про нарахування штрафу в загальній сумі 1571,23 грн та пені в сумі 7033,41 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску прийняте відповідачем на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 №812/613/16, якою зменшено на 218,56 грн суму пені, нараховану позивачу на підставі рішення відповідача від 21.04.2016 №0002291301 за той самий період та з тих самих підстав. Рубіжанська ОДПІ на підставі пункту 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204) складено нове рішення, що містить зменшену на підставі судового рішення суму пені; суми штрафу, нарахування яких визнано судом правомірним, залишені в тому самому розмірі. А раніше прийняте рішення вважається відкликаним відповідно до вимог пункту 3 розділу V Порядку № 1204. Оскільки у справі №812/613/16 Луганським окружним адміністративним судом вже надавалася оцінка довадам позивача щодо не застосування відповідачем вимог Закону України № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерориетичної операції» та Розпорядженням КМУ від 02.02.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» та не звільнення позивача від сплати пені та штрафу за цей період, ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України. Тому в задоволенні позовних вимог представник відповідача просила відмовити, надала письмові заперечення.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як суб'єкт господарювання 18.02.2003, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонова, 31, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з ЄДРПОУ(а.с. 11).

23 лютого 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №23900060009001666 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.11 зворотній бік).

21.04.2016 року за рішенням № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату єдиного внеску нараховано штраф у розмірі 1317,64 грн за період з 22.01.2013 до 03.04.2015, штраф у розмірі 253,59 грн. за період з 21.01.215 до 03.04.2015, та нараховано пеню у розмірі 7251,97 грн. (а.с.72).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі № 812/613/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 21.04.2016 № НОМЕР_2 в частині нарахування пені у сумі 218,56 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю (а.с.56-58).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 апеляційну скаргу Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 р. у справі № 812/613/16 - повернуто апелянту (а.с.74).

Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Тому постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 справі №812/613/16 набрала законної сили 24.10.2016 року.

30.09.2016 відповідачем складене оскаржене рішення №65-1301 про застосування до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску штрафів: за період з 22.01.2013 до 03.04.2015 - у розмірі 1317,64 грн; за період з 21.01.215 до 03.04.2015 - у розмірі 253,59 грн, а також нарахування пені у розмірі 7033,41 грн (7251,97 грн- 218,56 грн) (а.с.6).

Таким чином, рішення відповідача №65-1301 від 30.09.2016 прийнято з тих самих підстав, за той самий період, що й попереднє їх рішення №0002291301 від 21.04.2016, суми штрафів ідентичні, а розмір нарахованої пені зменшено на 218,56 грн, з урахуванням постанови суду.

Отже, є таке, що набрало законної сили рішення суду (постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 р. у справі № 812/613/16), якою встановлено факт правомірного нарахування відповідачем позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску штрафів: за період з 22.01.2013 до 03.04.2015 - у розмірі 1317,64 грн; за період з 21.01.215 до 03.04.2015 - у розмірі 253,59 грн, а також нарахування пені у розмірі 7033,41 грн (7251,97 грн- 218,56 грн). В цьому рішенні також дана оцінка доводам позивача щодо необхідності застосування відповідачем вимог Закону України № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерориетичної операції» та Розпорядженням КМУ від 02.02.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» та звільнення позивача від сплати пені та штрафу за цей період, доводи визнані судом необгрунтованими.

Ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України.

Тому, суд, керуючись вимогами ч.ч. 1,3 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняте оскаржене рішення з дотриманням порядку його прийняття, що встановлено нормами чинного законодавства.

Відповідач обгрунтовує прийняття оскарженого рішення посиланням на вимоги Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Ці посилання є необгрунтованими, оскільки застосування такого Порядку до спірних правовідносин є неможливим, оскільки відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку № 1204 він застосовується у випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом. Порядок № 1204 передбачає певні форми повідомлень-рішень, які не застосовуються для нарахування штрафних санкцій та пені по єдиному внеску.

Штрафні ж санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нараховуються відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ на підставі відповідного рішення, форма якого визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів№ 393 від 28.03.2016 та№ 813 від 07.09.2016).

Законом № 2464-VІ та Інструкцією №449 (на відміну від норм Порядку № 1204) не передбачено підстав та порядку прийняття нового рішення податковим органом на підставі постанови суду, що набрала законної сили, та відкликання попереднього рішення, що змінено судом.

Отже, оскаржене рішення №65-1301 про застосування до позивача за несвоєчасну сплату єдиного внеску штрафів та пені відповідачем прийняте всупереч вимогам Закону № 2464-VІ та Інструкції №449, яким фактично повторно застосовані до позивача штрафні санкції та пеня з тих самих підстав, що і в рішенні №0002291301 від 21.04.2016.

Це суперечить вимогам ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів правомірності свого рішення н65-1301 від 30.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 8604,64 грн, воно є протиправним та підлягає скасуванню, позовні вимоги мають бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв'язку з цим, на користь Позивача з Відповідача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення № 65-1301 від 30.09.2016 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 65-1301 від 30.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 8604,64 грн (вісім тисяч шістсот чотири гривні 64 копійки), яке прийнято Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (код 39890562) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 05 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3