Постанова № 63332906, 05.12.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 803/1546/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Айслаг» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Айслаг» (далі ПП «Айслаг») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року №0000244001.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 13 липня 2016 року за №262/03-20-14-01-09/13369787 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Айслаг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2016 року та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2016 року». Перевіркою встановлено заниження податкових зобовязань по акцизному податку за січень березень 2016 року в сумі 202 231 грн.

Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що воно прийняте із порушенням законодавства, на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Зокрема, позивач вважає, що висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу заправних комплексів (АЗС), не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, оскільки в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним. Зазначає, що реалізація підакцизного товару здійснювалася як кінцевим споживачам фізичним особам, так і субєктам господарювання юридичним особам і фізичним особам-підприємцям, для використання у їх власній господарській діяльності, а тому такі особи не є кінцевими споживачами, так як придбавали товар для здійснення господарської діяльності.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання, відтак, вважає, що не можуть виникати і податкові зобовязання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Також, на думку позивача, ПП «Айслаг» не повинно сплачувати акцизний податок з роздрібних продажів з обєму пального, яким заправляються його власні автомобілі через АЗС, оскільки не виникає обєкт оподаткування, який у випадку з акцизним податком з роздрібних продажів передбачає фізичний відпуск через АЗС або АЗГС.

З наведених підстав, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року №0000244001.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 14 листопада 2016 року предявленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно із якими усі операції, що передбачають фізичний відпуск пального з АЗС обладнаних РРО є обєктом оподаткування. Посилається на правомірність висновків ГУ ДФС у Волинській області, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представники відповідача, кожен зокрема, в судовому засіданні позову не визнали з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну перевірку ПП «Айслаг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2016 року та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 13 липня 2016 року за №262/03-20-14-01-09/13369787.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.6 статті 44, підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.1 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Айслаг» занижено податкові зобовязання по акцизному податку за січень березень 2016 року в сумі 202 231 грн.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року за №0000244001 про збільшення грошового зобовязання з акцизного податку з реалізації субєктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 252 788 грн. 75 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 202 231 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 557 грн. 75 коп.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 січня 2016 року між ПП «Айслаг» та ПП «Технопостачкомплект» був підписаний договір поставки №03. Відповідно до вказаного договору постачальник зобовязується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти, а покупець зобовязується црийняти та оцлатити товар на умовах даного договору.

На виконання умов договору поставки ПП «Айслаг» передало ПП «Технопостачкомплект» товар за період часу з 5 січня 2016 року по 31 березня 2016 року на загальну суму 4548626 грн. 36 коп., що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи.

5 січня 2016 року між ПП «Айслаг» та ПП «Технопостачкомплект» був підписаний договір зберігання №03-а, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого ПП «Технопостачкомплект» передає, а ПП «Айслаг» приймає на зберігання нафтопродукти, кількість, асортимент, яких вказується в актах приймання-передачі майна. Товар зберігається за адресою: м.Луцьк, вул. Львівська,91 А.

На виконання умов договору зберігання, ПП «Технопостачкомплект» за період з 5 січня по 31 березня 2016 р. передало ПП «Айслаг» на зберігання товару в кількості 301472 літрів, що підтверджується актами приймання-передачі:

Крім того, відповідно до договорів зберігання, які були укладені між ПП «Айслаг» та замовниками в період з 5 січня 2016 року по 31 березня 2016 pоку, ПП «Айслаг» через АЗС на підставі договорів зберігання та відомостей, передало замовникам нафтопродукти загальною кількістю 57202,66 літрів.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.1 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України).

Отже, обєктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, незалежно від форми розрахунків.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2016 року, абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, чинним законодавством передбачено, що фізичний відпуск з АЗС товарів є реалізацією субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України для товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (пункт 216.9 статті 216 Податкового кодексу України).

Згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі надає Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 5 липня 2004 року №130.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання повязаних із цим послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Позивач вказує, що субєкти підприємництва на АЗС розраховуються за паливо талонами та паливними картками (в тому числі старт-картами), виданими на підставі договору поставки нафтопродуктів, за якими придбавається оптова партія товару. Відтак позивач стверджує про те, що при отриманні товару на АЗС за талонами та паливними картками роздрібна торгівля підакцизним товаром не відбувається.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155:

- талон спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

- платіжна картка спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та /або виконання службових операцій (пункт 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою банку України від 10 грудня 2004 року № 620).

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі Правила №1442) встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пункт 10 Правил №1442 визначає, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Пунктами 34 та 35 цих Правил №1442 встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-масло та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.

Тобто, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток), у зв'язку з чим доводи позивача про те, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом, оскільки при їх здійсненні відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що податкові зобовязання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у ПП «Айслаг» - субєкта господарювання, який здійснює фізичний відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу АЗС безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення від 22 липня 2016 року №0000244001, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з акцизного податку з реалізації субєктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 252 788 грн. 75 коп., є правомірним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому ПП «Айслаг» у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 9 грудня 2016 року.