Постанова № 63332824, 05.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 грудня 2016 р. Справа № 802/1535/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника позивача: Дерун А.С.

у відсутність відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Житлово-будівельного кооператива "Будінвест"

до: Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області

про: визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, протиправними постанов, скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Житлово-будівельний кооператив "Будінвест" (ЖБК "Будінвест", кооператив, позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (ДАБІ України в особі департаменту ДАБІ у Вінницькій області, інспекція, відповідач) про:

- визнання протиправними дій щодо проведення 30.03.2016 р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельним кооперативом "Будінвест";

- визнання протиправними та скасування постанов №9/1002-16-584 від 12.04.2016 р. та № 10/1002-16-585 від 12.04.16 р.

На обґрунтування позову зазначено, що 30.03.2016 р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ЖБК "Будінвест", за результатом якої складено акт, протоколи, постанови. На думку позивача, проведення такої перевірки є незаконним, оскільки здійснювалось під час заборони на таку. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

В свою чергу, перелік вичерпних підстав, які дають право проводити позапланові перевірки наведені в Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 698. Наведених у вказаних НПА підстав для проведення перевірки у відповідача, на думку позивача, не було, а тому здійснення перевірки виходило за межі наданих інспекції повноважень.

Окрім того, про проведення перевірки кооператив не повідомлено, при перевірці уповноважена особа суб'єкта містобудування була відсутня. Вказані у акті особи, як представники кооперативу у ньому не працюють та не є уповноваженими особами, а тому проведення перевірки за участі осіб, зазначених у акті та без відповідного уповноваженого представника позбавило позивача права надати відповідні пояснення та докази, чим порушені права особи на захист.

Окремо позивач посилається на положення ст. 268 КУпАП, яка вимагає розглядати справу про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або за її відсутності лише у випадку своєчасного сповіщення особи про місце і час розгляду справи. Проте, відповідачем не вжито заходів щодо належного повідомлення кооперативу про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Також відповідачем порушено строки для притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додатково надані пояснення, відповідно до яких вказала, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Наказом КМ України №553 від 23.05.2011 р., наводить перелік підстав за яких інспекція може проводити перевірки. Так, однією з таких (підстав) є вимога правоохоронного органу. Однак, як вказує позивач, такої вимоги не було, а лист управління СБУ за № 53/8/278-260нт лише ставить до відома Департамент ДАБІ у Вінницькій області про допущення посадовими особами ЖБК «Будінвест» порушень вимог містобудівного законодавства та носить інформативний характер.

Окрім того, постановою № 9/1002-16-584 позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 124020 грн., тобто 90 мінімальних заробітних плат. Однак, як зазначає позивач, штраф у такому розмірі накладається за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації. В той час, як суть порушення, згідно оскаржуваного рішення, полягає у внесені недостовірних даних до декларації про початок виконання саме підготовчих робіт, відповідальність за що передбачена іншою нормою та сума штрафу складає у такому випадку 27560 грн.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що уповноважена особа кооперативу не була присутня ні на перевірці, ні на розгляді справи, в зв'язку з неповідомленням про це позивача, а також враховуючи відсутність підстав для проведення перевірки, на думку позивача, дії щодо останньої є протиправними, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання 5.12.2016 р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повістки.

Представником відповідача в судовому засіданні 08.11.2016р. надані пояснення, згідно яких заперечила проти позовних вимог, посилаючись на наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлених під час проведення перевірки об'єкту містобудування, що належить позивачу та зафіксованих у акті перевірки. Також вказала на наявність підстав передбачених чинним законодавством для проведення перевірки та помилковість застосування НПА, на які посилається позивач у позові, до спірних правовідносин. Вказала, що про проведення перевірки позивача було повідомлено в телефонному режимі, а про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності - за адресою вказаною у поданій ним декларації про початок підготовчих робіт. За таких обставин вважає, що перевірка є правомірною, а прийняті за наслідком її проведення рішення законними.

Згідно частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи належне повідомлення відповідача та положення вищенаведеної норми, суд протокольною ухвалою прийняв рішення про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1091 від 12.10.2015р., направлення Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 454-ПП від 24.03.2016р., листа СБУ у Вінницькій області від 12.03.2016 р. №53/8/278-260нт, інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області 30 березня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельним кооперативом "Будінвест" об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. Пирогова, 76.

За наслідком проведеної перевірки складено акт №454-ПП від 30.03.2016р., в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

За встановлені правопорушення до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафів в загальному розмірі 248 040 грн., про що винесені постанови №9/1002-16-584 від 12.04.2016 р. та № 10/1002-16-585 від 12.04.16 р.

Не погоджуючись з процедурою проведення перевірки, вказуючи на відсутність підстав для її проведення та, відповідно, прийнятими за наслідком такої рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Як видно зі змісту адміністративного позову, обґрунтовуючи свою позицію позивач посилається на ряд нормативно правових актів, вимоги яких, на його думку, в частині підстав проведення перевірки, відповідачем не дотриманні.

Оцінюючи доводи позивача в цій частині, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності визначає Закон України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" (далі - Закон № 4448-VI), на який, в свою чергу, посилається позивач.

Так, відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4448-VI, здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

- органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи, шляхом проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг;

- органи захисту прав споживачів, шляхом проведення позапланових перевірок за скаргами споживачів.

Як видно у наведеній нормі перелічені органи та види перевірок, які ці органи проводять, і до їх складу не входять ані органи державного архітектурно-будівельного контролю, ані перевірки дотримання вимог законодавству у сфері містобудівної діяльності.

Згідно статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Отже, помилковою є позиція позивача про порушення відповідачем під час проведення спірної перевірки зазначених вище Законів, оскільки такі не застосовуються при здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Стосовно посилань позивача на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо пропуску строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про необхідність повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, то судом такі до уваги також не беруться, оскільки не є предметом оскарження у даній справі рішення (протокол) про притягнення до адміністративної відповідальності, а спірні правовідносини не регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи доводи представника позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки, за відсутності відповідної вимоги правоохоронного органу, суд виходить з наступного.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 р. (далі - Порядок №553).

Згідно пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно направлення на проведення позапланової перевірки №454-ПП від 24.03.16 р. та акта перевірки №454-ПП від 30.03.2016р., підставою для її проведення став лист управління Служби Безпеки України у Вінницькій області №53/8/278-260нт від 12.03.16 р.

Як видно зі змісту вказаного листа, інформація, що находить до Управління вказує на можливі порушення містобудівного законодавства, в ході виконання будівельних робіт, зокрема, відповідно до декларації про початок виконання підготовчих робіт №ВА030142970577 від 24.10.2014 р., ЖБК «Будінвест» розпочато підготовчі роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Пирогова, 76 в м. Вінниці. Вказаний замовник самовільно без відповідної документації розпочав будівництво. У зв'язку з чим у листі зазначено: "враховуючи викладене, з метою виявлення, локалізації та усунення передумов до виникнення НП інформуємо для вжиття заходів реагування та врахування у ході проведення перевірки. Про вжиті заходи прошу повідомити та направити на нашу адресу завірені копії матеріалів перевірки".

На думку суду, вказаний лист не містить вимоги про необхідність проведення відповідної перевірки, як то передбачено Порядком № 553, а носить інформативний та рекомендаційний характер, А відтак, не може бути підставою для проведення такої.

Щодо доводів позивача відносно відсутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування при проведенні самої перевірки, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Так, в розумінні частини другої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Суд звертає увагу, що представництво, відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Так, зокрема, із положень статті 244 ЦК України випливає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ч.1 ст. 246 ЦК України).

Зі змісту акту перевірки видно, що перевірка здійснювалась в присутності представника замовника - ОСОБА_2 та виконроба ОСОБА_3.

З цього приводу слід зазначити, що ОСОБА_3 працює на посаді виконроба у ТОВ "АВМ Девелопмент" (підрядник за договором №02 від 23.120.2015 р.) лише з 18.04.2016р., про що свідчить наказ №1-К від 15.04.2016р. в той час, як перевірка проводилась 30.03.2016р.

Щодо ОСОБА_2, то починаючи з 01.10.2014р. він працює на посаді головного інженера у ТОВ "АВМ Девелопмент", що підтверджується витягом з копії трудової книжки.

Суду, на відповідну вимогу, не надано документи (довіреності), які б підтверджували, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уповноважувались на представництво інтересів ЖБК "Будінвест" під час проведення перевірки, в тому числі на підписання чи відмову від підписання відповідних актів, приписів, протоколів і на отримання всіх процесуальних документів винесених за результатами перевірки.

А відтак, суд погоджується із доводами позивача та доходить висновку, що при проведенні позапланової перевірки суб'єкт містобудування та/або його представники були відсутні, що є порушенням вимог Порядку №553.

Відносно позиції позивача стосовно порушення відповідачем вимог Порядку №553 при складанні протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів про усунення порушень, суд не приймає її до уваги, оскільки дані документи не є предметом спору та в ході розгляду справи оцінка їх правомірності судом не надається.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності правопорушення, за яке застосовано штраф, суд, виходить з наступного.

Із положень Закону №3038-VI випливає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Так, відповідно до частин першої - другої статті 35 Закону №3038-VI, після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст. 39 Закону №3038-VI ).

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР) та іншими законами України (ч.2 ст. 1 Закону № 208/94-ВР).

Так, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, серед іншого, за виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат (п. 3 ч.2 ст.2 Закону № 208/94-ВР) .

Із аналізу вищевказаних норм випливає, що за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт замовник несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат .

Як видно із акту перевірки №454-ПП від 30.03.2016р., перевіряючим встановлено порушення замовником частини 10 статті 35 Закону №3038-VI, зокрема, в декларації про початок виконання підготовчих робіт від 24.10.2014р. №ВН 030142970577, зазначено, що будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Пирогова, 76 здійснюється на земельній ділянці ( державний акт серія ЯЯ №018664 від 27.06.2008 р.), яка не належить ЖБК "Будінвест". Тобто, позивачу ставиться в провину зазначення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Однак, оскаржуваною постановою за № 9/1002-16-584 від 24.04.2016 р. до кооперативу застосовано штраф за порушення, визначене абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації. Тобто за порушення, яке не було встановлено у ході перевірки. Принаймні, воно не відображено у акті перевірки та документах, що складались за наслідком проведення такої.

Відтак застосування штрафу за невстановлене або невиявлене, або відсутнє порушення є протиправним.

Окремо суд зазначає, що процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності більш детально регламентується Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 р. (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 3 Порядку №244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244, доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Із змісту пункту 20 Порядку №244 випливає, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, серед іншого з'ясовує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та чи витребувані необхідні додаткові матеріали.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (п.21 Порядку №244).

Однак, незважаючи на вищенаведені норми жодних пояснень чи додаткових матеріалів, в т.р. щодо правомірності використання земельної ділянки на якій здійснюється будівництво об'єкту, контролюючим органом у ЖБК "Будінвест" не витребовувалось, а неналежне повідомлення про розгляд справи позбавило позивача надати пояснення та відповідні документи на обґрунтування наявності юридичних підстав використовувати останню.

Так, суду надано протокол №5 загальних зборів членів ЖБК "Будінвест" від 18.12.2014р. згідно якого до складу засновників останнього входить ТОВ "Верус", в свою чергу, до статутного фонду останнього входить право користування земельною ділянкою (державний акт серія ЯЯ №018664 від 27.06.2008 р.), що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Верус" №1 від 17.07.2008р.

Відповідно до договору №01/П від 03.09.2014 р. та акту приймання - передачі нерухомого майна від 03.09.2014 р. ТОВ "Верус" передало в якості пайового внеску ЖБК "Будінвест", серед іншого, будівлю, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 76.

Проте, при проведені перевірки даним обставинами оцінки надано не було адже, як вже зазначалось, пояснення та додаткові докази не витребовувались.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки та/або її безпідставне проведення є наслідком визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав вважати, що дії стосовно проведення оскаржуваної перевірки є протиправними, а винесені за її результатом постанови - є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 04.10.2016р. позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Разом з тим, 12.10.2016р. ЖБК "Будінвест" згідно платіжного доручення №604 від 12.10.2016р. сплачено судовий збір в сумі 2 756грн., а отже враховуючи наведену вище норму, останній підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області щодо проведення 30.03.2016 р. перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №9/1002-16-584 від 12.04.2016 р. та № 10/1002-16-585 від 12.04.16 р.

Стягнути на користь Житлово-будівельного кооператива "Будінвест" (вул.Михайлівська, 21-Б/37, м.Київ ) судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №604 від 12.10.2016р. в сумі 2 756 ( дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (вул.Театральна, 14, м.Вінниця, 21050).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна