Постанова № 63332595, 08.12.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р.Справа № 907/380/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддівГриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольва - Еко" б/н від 06.10.16 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.16

у справі №907/380/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольва - Еко", м.Свалява

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк, м. Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чоп, м.Чоп

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції, м.Свалява

про визнання припиненими договорів іпотеки та вилучення записів з Державного реєстру іпотек

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_2 представник;

від третьої особи не зявився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/380/16 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Малех І.Б.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.16, скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 27.10.16.

За клопотанням відповідача ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.16 розгляд справи відкладено на 10.11.16.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.16 розгляд справи відкладено на 08.12.16 з підстав, викладених в ухвалі суду.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.08.16 у справі №907/380/16 (суддя Васьковський О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що згдіно з положеннями ст.ст. 3, 17 та 49 Закону України Про іпотеку припинення іпотеки у звязку з застосуванням вказаного Закону є правом суду, рішення якого повинно прийматись з урахуванням конкретних обставин справи.

З врахуванням того, що станом на момент розгляду даної справи вищенаведені накази суду предявлені до виконання до відділу ДВС Свалявського РУЮ, у підтвердження чого стягувачем подано постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.05.16 ВП №51221725 та ВП №51223278 та 23.06.16 надіслано листи до ДВС Свалявського РУЮ з вимогою про вжиття невідкладних заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач знаходиться в процесі реалізації своїх прав на звернення стягнення на майно передане в іпотеку з метою погашення заборгованості за кредитними договорами 29.09.2005 року №02-05/595 та від 20.10.2006 року №02-06/1110, а відтак відсутні правові підстави для визнання припиненими договорів іпотеки від 29.09.2005 року №02-05/595 та від 20.10.2006 року №02-06/1110.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.16 по справі №907/380/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Подану апеляційну скаргу позивач обгрунтовує тим, що кредитні договори та забезпечувальні іпотечні договори, за якими проводиться стягнення за наказами від 29.06.11 №6/97 та від 07.03.12 №6/215 укладені до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.11, а тому до спірних правовідносин має застосовуватися редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення. Відтак, у даному випадку, на думку апелянта, є всі підстави для задоволення позову.

8 грудня 2016 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Також, відповідачем долучено до поданого відзиву витребувані судом документи.

Позивач та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги без участі зазначених представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між публічним акціонерним товариством Промінвестбанк, м. Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чоп Закарпатської області, м.Чоп (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Рутена (позичальник за договором) 29.09.2005 року укладено кредитний договір №02-05/595, згідно п.2.1 якого банк (відповідач) надав позичальнику кредит у безготівковій грошовій формі шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1000000,00 грн., терміном на 36 місяців, на умовах, передбачених цим договором.

В забезпечення вимог, що випливають із вказаного кредитного договору 27.04.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки №2171, за умовами п.п.1.1 якого боржник (товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Рутена) зобовязувався в порядку, передбаченому договором про відкриття кредитної лінії, повернути іпотекодержателю (позивачу) до 26.09.2008 року кредит у розмірі 1000000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 17 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплатити неустойку(пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання боржником умов договору про відкриття кредитної лінії.

Згідно договору іпотеки №2171 від27.04.2006 року предметом іпотеки є будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: вул.Алексія, 10, м.Свалява, Закарпатська область, а саме: ремонтно-будівельна дільниця позначена на плані під літ."Б", загальною площею 835,8 кв.м., склад позначений на плані під літ."Д4", загальною площею 1506,0 кв.м, трансформаторна підстанція позначену на плані під літ."Ж", загальною площею 76,4 кв.м.

20 жовтня 2006 року між публічним акціонерним товариством Промінвестбанк, м. Київ, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чоп Закарпатської області, м.Чоп (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю ТИС (позичальник за договором) укладено кредитний договір №02-06/1110, згідно п.2.1 якого банк (відповідач) надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі , яка не може перевищувати 1000000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором. Відповідно до п.2.2 вказаного кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредиту-відповідно до графіку погашення, але не пізніше 19.10.2009 року.

В забезпечення вимог, що випливають із вказаного кредитного договору 20.10.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки №5599, за умовами п.п.1.1 якого боржник (товариство з обмеженою відповідальністю ТИС) зобовязувався в порядку, передбаченому договором про відкриття кредитної лінії, повернути іпотекодержателю (позивачу) до 19.10.2009 року кредит у розмірі 1000000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 17 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплатити неустойку(пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання боржником умов договору про відкриття кредитної лінії.

Згідно договору іпотеки від 20.10.2006 року, зареєстрованого в реєстрі під №5599, предметом договору є будівлі, що знаходяться за адресою: вул.Алексія,10, м.Свалява, Закарпатська область, а саме: нежитлова будівля деревообробного цеху Н2 загальною площею 508,1 кв.м., нежитлова будівля лісопильного цеху Н загальною площею 15010,7 кв.м., нежитлова будівля деревообробного цеху Н1 загальною площею 877,0кв.м., нежитлова будівля-побутові приміщення Н3 загальною площею 943,9 м.кв.

21 лютого 2011 року рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №6/97 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області, м.Чоп до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Сольва-Еко, м.Свалява, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Тис, м.Свалява про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06/1110 від 20.10.2006р. в сумі 1674054,48 грн.

Згідно вказаного рішення суду з товариства з обмеженою відповідальністю Тис стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чоп Закарпатської області суму 1559087,31 грн., в тому числі суму 985000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, суму 434781,16 грн. - простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суми 1000,00 грн. несплаченої комісії за управління кредитної лінії, суми 138306,15 грн. пені, суму 15 590,87 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 219,79 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю „Сольва-Еко майно згідно з Договором іпотеки №09-06/1075 від 20.10.2006р. (із змінами та доповненнями), а саме: нежитлова будівля деревообробного цеху "Н2", загальною площею 508,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Алексія 10; нежитлова будівля лісопильного цеху "Н", загальною площею 1510,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Алексія 10; нежитлова будівляю деревообробного цеху "Н1", загальною площею 877,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Алексія 10; нежитлова будівля побутове приміщення "Н3", загальною площею 943,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Алексія 10., шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №6/97 від 29.06.2011 року видано наказ.

Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі №6/215 від 23.09.2009 року задоволено повністю позов акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Чоп, м. Чоп до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Рутена, м.Свалява, відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольва - Еко", м.Свалява, відповідача 3: Приватного підприємства „Алекс, м. Свалява про звернення стягнення на заставне майно.

Згідно вказаного рішення суду стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сольва-Єко" та Приватного підприємства "Алекс" на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Чоп загальну суму 1086157,01 грн. заборгованості (в тому числі сума 1000000,00 грн. - основного боргу, сума - 29875,66 грн. нарахованих відсотків, сума 50000,00 грн. - пені, комісія за управління кредитом 1200,00 грн., прострочення сплати сум процентів - 4481,35 грн., штраф за прострочену суму комісії за управління кредитною лінією - 600,00 грн.) за кредитним Договором № 02-05/595 від 29.09.2005 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним Договором № 2171 від 27.04.2006р.та предмет застави за Договором № 09-06/190 від 23.03.2006р., а саме: - преформа в кількості 1069,00 шт., що знаходяться за адресою: (Закарпатська область, м. Свалява, вул. М. Машкіна, 1), встановивши спосіб реалізації шляхом продажу Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Чоп від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку з початковою ціною у розмірі 400000,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області №6/215 від 07.03.2009 року видано наказ.

Наказ суду №6/97 від 29.06.2011 року та №6/215 від 07.03.2012 року предявлено відповідачем до виконання до відділу ДВС Свалявського РУЮ.

06 серпня 2013 року між відділом ДВС Свалявського РУЮ та ПП СП Юстиція укладені договори по реалізації майна згідно наказів господарського суду Закарпатської області№6/97 від 29.06.2011 року та №6/215 від 07.03.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами,ПП СП Юстиція листами №4554/06 від 14.10.13 та №4742 від 11.11.13 було повідомлено відповідача про прилюдні торги з реалізації майна, майна згідно наказів господарського суду Закарпатської області №6/97 від 29.06.2011 року та №6/215 від 07.03.2009 року предмету договору іпотеки №2171 від 27.04.2006 року та договору іпотеки №5599 від 20.10.2006 року. Вказані прилюдні торги з реалізації предмету договорів іпотеки №2171 від27.04.2006 року та №5599 від 20.10.2006 року не відбулись, у звязку з відсутністю купівельного попиту.

Державним виконавцем 19.11.13 надіслано стягувачу листи №19217 та №19215, в яких на підставі того, що прилюдні торги з реалізації майна не відбулись та керуючись ст.62 Закону України Про виконавче провадження запропоновано протягом 15 днів вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна боржника та попереджено, що у випадку якщо протягом 15 днів письмово не буде заявлено про своє бажання залишити за собою непродане майно, виконавчий документ провертається стягувачеві.

Вказані листи направлені стягувачу рекоменованою кореспонденцією, поштові квитанції від 20.11.13 містяться в матеріалах справи.

Стягувачем письмово не повідомлено про залишення за собою непроданого майна боржника, у звязку з чим відділом ДВС Свалявського РУЮ винесено постанову ВП№38345504 від 24.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві наказу Господарського суду Закарпатської області №6/215 від 07.03.2012 та постанову ВП№38346280 від 24.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві наказу господарського суду Закарпатської області №6/97 від 24.12.2013.

Посилаючись на те, що оскільки стягувач у порядку ст.49 Закону України Про іпотеку як іпотекодержатель не скористався правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна за результатами прилюдних торгів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сольва - Еко" звернулося до Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Чоп з позовом про визнання припиненими договорів іпотеки та вилучення записів з Державного реєстру іпотек.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів зазначає наступне:

За змістом ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч. 1 цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у редакції до внесення змін, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч. 1 цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 р. ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" доповнено реченням такого змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч. 1 цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

За змістом ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у новій редакції, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч. 1 цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Прикінцевими положеннями Закону України від 22.09.2011 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (п. 1), а п. 2 встановлено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" набрав чинності 16.10.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі невиконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов'язань у майбутньому.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки визначено у статтях 12, 33 Закону України "Про іпотеку" та у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) здійснюється на підставі рішення суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Як зазначено вище, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області справі №6/215 від 23.09.2009 року та на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №6/97 від 29.06.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", та з дотриманням вимог цього Закону.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин (урегульованих законами України "Про виконавче провадження", "Про іпотеку", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Отже, правовідносини з примусової реалізації заставленого майна повинні регулюватися нормативними актами, чинними на час вчинення таких дій, зокрема на час проведення прилюдних торгів (постанова ВСУ від 03.02.16 у справі №3-1150гс15).

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін з примусової реалізації заставленого майна на підставі наказів Господарського суду Закарпатської області №6/97 від 29.06.2011 року та №6/215 від 07.03.2012 року виникли у 2013 році з моменту відкриття виконавчого провадження та продовжувалися, породжуючи виникнення прав і обов'язків сторін, протягом 2013 р., тобто після 16.10.2011 р., коли набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

З огляду на те, що підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі є безпосередньо не кредитний договір, а настання певних подій, передбачених договором іпотеки - невиконання забезпечених зобов'язань, наслідком чого було звернення стягнення на предмет іпотеки і його примусове здійснення шляхом проведення прилюдних торгів, слід дійти висновку, що на ці правовідносини як такі, що виникли після 16.10.2011 р., поширюється дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного суду України у справі №3-1150гс15.

Посилання скаржника на те, що під час вирішення спору суди з урахуванням змісту п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" повинні були керуватися нормами попереднього закону при визначенні правових наслідків всіх юридичних фактів, які виникають при розвитку у часі правовідносин сторін за кредитними договорами та укладеними на їх забезпечення іпотечними договорами, не можна вважати обґрунтованими, з огляду на наступне:

Статтею 5 ЦК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Пункт 2 зазначених Прикінцевих положень, яким встановлено, що дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, не містить положень, які би вносили зміни до встановлених ст. 5 ЦК України правил про дію актів цивільного законодавства у часі.

Факт виникнення цивільних відносин на підставі кредитного договору і пов'язаного з ним договору іпотеки не обмежує, а навпаки, передбачає їх розвиток у часі на основі того, щоб у силу юридичних фактів, визначених договорами і законодавством, виникали нові права та обов'язки учасників.

Юридична можливість іпотекодавця як суб'єктивне цивільне право звернутися до суду з вимогою про визнання іпотеки припиненою на підставі ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" у процесі розвитку встановлених договором іпотеки відносин послідовно залежить у виникненні від реалізації іпотекодержателем права придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

Це право іпотекодержателя безпосередньо обумовлено настанням події оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, і десятиденним строком його здійснення, до закінчення якого в іпотекодавця не виникає підстав вимагати припинення іпотеки, а у суду - можливості припинити іпотеку.

Відповідно до положень ст. 5 ЦК України оцінка такої події як юридичного факту і встановлення правових наслідків визначається змістом норми цивільного законодавства, яка є чи була чинною на момент її настання. Така ж позиція міститься у постанах Верховного Суду України від 03.02.16 у справі №3-1150гс15 та від 16.03.16 у справі №6-72цс15.

Відтак, зважаючи на наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що на момент проведення торгів з продажу іпотечного майна, діяла норма ЗУ «Про іпотеку», яка передбачала можливість припинення іпотеки за результатими визняння третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Наведненим спростовуються протилежні доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосовно застосування у даному випадку ЗУ «Про іпотеку» в редакції до набрання чиннності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг».

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у даному випадку з реалізації предметів іпотеки були призначені лише одні торги, які в подальшому невідбулися і за результатами яких державним виконавцем було запропоновано стягувачу на підставі ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» залишити за собою предмет іпотеки. Докази проведення будь яких інших торгів в матеріалах справи відсутні.

При цьому, ні норми ст.49 ЗУ «Про іпотеку» в редакції Закону яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", ні норми ст.49 ЗУ «Про іпотеку», яка вступила в дію після 16.10.11, та підлягає застосуванню у даному випадку, не передбачали можливості припинення договору іпотеки за рішенням суду у звязку з тим, що іпотекодержатель не скористався правом, придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, за результатами перших прилюдних торгів.

Окрім того, як зазначено місцевим господарським судом, після визнання торгів такими, що не відбулися, накази Господарського суду Закарпатської області №6/97 від 29.06.2011 року та №6/215 від 07.03.2012 року неодноразово предявлялися до виконання до відділу ДВС Свалявського РУЮ, однак були повернуті відділом ДВС Свалявського РУЮ з огляду на те, що стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

Також, матеріалами справи підтверджено, що станом на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, стягувачем надіслано листи від 23.06.16 до ДВС Свалявського РУЮ з вимогою про вжиття невідкладних заходів щодо примусового виконання виконавчих документів.

В подальшому, накази господарського суду предявлені до виконання до відділу ДВС Свалявського РУЮ, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 25.05.16 ВП №51221725 з виконання наказу №6/97 від 29.06.11 та ВП №51223278 від 25.05.16 з виконання наказу №6/215 від 07.03.12.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що відповідач знаходиться в процесі реалізації своїх прав на звернення стягнення на майно передане в іпотеку з метою погашення заборгованості за кредитними договорами 29.09.2005 року №02-05/595 та від 20.10.2006 року №02-06/1110.

Відтак, зважаючи на встановлений судом факт вісутності можливості визнання припиненим договору іпотеки за результатами перших торгів та застосування у даному випадку ЗУ «Про іпотекуу» в редакції читнній на момент проведення торгів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновом місцевого господарського суду щодо відсутності правові підстави для визнання припиненими договорів іпотеки від 29.09.2005 року №02-05/595 та від 20.10.2006 року №02-06/1110.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у позові, при цьому скаржником не доведено обставин викладених в апеляційній скарзі, які б могли бути підставою для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду.

Відтак, рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.16 у справі №907/380/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до вимог ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.16 у справі №907/380/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольва - Еко" без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.12.16

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Малех І.Б.