Рішення № 63331941, 05.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016№910/18299/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у закритому судовому засіданні

справу № 910/18299/16

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Газпром» (публичного акционерного общества «Газпром»), м. Москва, Російська Федерація,

про стягнення 85 965 927 000 грн. штрафу і 85 965 927 000 грн. пені та зобов'язання виконати пункту 4 рішення від 22.01.2016 №18-р,

за участю представників:

позивача - Новицького М.З. (довіреність від 04.04.2016 №300-122/02-30);

Максименко А.П. (довіреність від 04.04.2016 №300-122/02-31);

відповідача - Лисечко К.Є. (довіреність від 18.10.2016 №01/04/04-702д);

Мулярчука І.О. (довіреність від 18.10.16 №01/04/04-702д);

Поліщук О.Г. (довіреність від 11.08.2016 №Д-104),

Мальського О.М. (довіреність від 18.10.16 №01/04/04-702д).

Антимонопольний комітет України (далі - АМК) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з публічного акціонерного товариства «Газпром» (публичного акционерного общества «Газпром»; далі - Товариство) 85 965 927 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК від 21.01.2016 №18-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №143-26.13/108-15 (далі - рішення №18-р), та 85 965 927 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №18-р;

- зобов'язання Товариства виконати пункт 4 рішення №18-р, а саме: протягом двох місяців з дня отримання рішення №18-р припинити порушення, зазначене в пункті 2 рішення №18-р шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - Компанія) на обґрунтованих умовах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2016 порушено провадження у справі.

Товариство 31.10.2016 подало суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначило таке:

- відповідач оскаржував рішення №18-р в судовому порядку, проте ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2016 зі справи № 910/6797/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2016, позовну заяву Товариства повернуто без розгляду;

- питання про визнання недійсним рішення №18-р не було розглянуто по суті;

- антимонопольна справа №143-26.13/108-15 (далі - антимонопольна справа) стосувалася дослідження загальнодержавного ринку України послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами в період з 2009 року по листопад (11 місяців) 2015 року, тобто протягом строку дії контракту від 19.01.2009 №ТКГУ про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік (далі - Контракт), укладеного Товариством і Компанією; відповідно до зазначеного Контракту Товариство є отримувачем (покупцем) у Компанії послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України;

- АМК в рішенні №18-р посилався на те, що Товариство не дотрималось положень Контракту щодо виконання планових річних обсягів транзиту газу територією України, проте контроль за виконанням сторонами положень Контракту виходить за межі компетенції АМК, відтак, рішення №18-р прийняте з перевищенням повноважень АМК і стягнення грошових коштів за ним є незаконним;

- в рішенні №18-р АМК невірно визначив товарні межі ринку як послуги з транзиту природного газу магістральними трубопроводами; таке визначення є завузьким та не охоплює всього комплексу питань, що виникають та відповідно підлягають аналізу в рамках виконання Контракту;

- в контексті часових меж ринку АМК в рішенні №18-р зазначив, що досліджуваним періодом є період з 2009 року по 11 місяців 2015 року, оскільки співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінювалося; отже, той самий період вважається й періодом, протягом якого нібито тривало порушення, правомірність встановлення якого оскаржується;

разом з тим, рішення №18-р не враховує, що Товариство і Компанія уклали 20 доповнень до Контракту в період з 19.01.2009 по 28.08.2013;

- Товариство не здійснює господарської діяльності в Україні на ринку надання послуг послуги транзиту природного газу магістральними трубопроводами, відтак, не може зловживати своїм ринковим становищем на такому ринку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2016 розгляд справи відкладено на 21.11.2016; зобов'язано АМК подати суду письмові пояснення на заперечення відповідача.

21.11.2016 АМК подав суду письмові пояснення, в яких зазначив таке:

- АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства, предметом якого є стягнення 85 965 927 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням №18-р, 85 965 927 000 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №18-р, та зобов'язання виконати рішення №18-р;

- Товариство подало суду заперечення на позовну заяву АМК, доводи яких відносяться не до предмету даного позову, а зводяться до оскарження рішення № 18-р;

- відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено, він є присікальним, а закінчення його перебігу безпосередньо пов'язано із зверненням до господарського суду в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України);

- відповідачем пропущено строк на оскарження рішення №18-р, оскільки ПАТ «Газпром» отримало копію рішення №18-р 04.03.2016;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2016 зі справи № 910/6797/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2016, позовну заяву Товариства повернуто без розгляду;

- повернення господарським судом позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу визначеного статтею 60 Закону двомісячного строку оскарження рішення органу АМК;

- таким чином, Товариство рішення № 18-р у встановлений частиною першою статті 60 Закону строк (до 04.05.2016) не оскаржило, а відтак дане рішення є чинним та відповідно до статтей 22 та 56 Закону є обов'язковим до виконання.

Товариство 21.11.2016 і 02.12.2016 подало суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначило про те, що: контроль за виконанням сторонами положень Контракту виходить за межі компетенції АМК, відтак рішення №18-р прийняте з перевищенням повноважень АМК і стягнення грошових коштів за ним буде незаконним; крім того, АМК у рішенні №18-р не довів фактів експлуатуючої поведінки Товариства щодо національного оператора газотранспортної системи України в рамках виконання Контракту; у поведінці відповідача відсутні будь-які антиконкурентні/експлуатуючі наміри/наслідки щодо українського ринку надання послуг транзиту природного газу магістральними трубопроводами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність ознак порушення Товариством положень статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним домінуючим становищем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2016 суд ухвалив розгляд справи №910/18299/16 здійснювати у закритому судовому засіданні.

Представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надали пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №18-р:

визнано, що Товариство у період 2009-2014 років та 11 місяців 2015 року як покупець займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України (пункт 1 рішення №18-р);

визнано, що бездіяльність Товариства, яка полягала в невжитті заходів щодо забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України на обґрунтованих умовах, що була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку та призвела до ущемлення інтересів Компанії, є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 і пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України як покупця (пункт 2 рішення №18-р);

за порушення, зазначене в пункті 2 рішення №18-р, накладено на Товариство штраф у сумі 85 965 927 000 грн. (пункт 3 рішення №18-р);

зобов'язано Товариство протягом двох місяців з дня отримання рішення №18-р припинити порушення, зазначене в пункті 2 рішення №18-р, шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у Компанії на обґрунтованих умовах (пункт 4 рішення №18-р).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що: АМК у прийнятті рішення №18-р недоотримано інформацію стосовно адміністративних даних, фінансових та податкових показників, даних бухгалтерського обліку, відомостей про діяльність Товариства; необґрунтовано нараховано суми штрафу і пені; рішення №18-р було прийняте АМК із значними порушеннями чинного законодавства України, без прийняття вичерпних заходів з отримання об'єктивної і всеосяжної інформації, тому даний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №18-р було надіслано на адресу Товариства супровідним листом від 12.02.2016 №143-26.13/02-1465 та отримано відповідачем 04.03.2016, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою Товариства, наявною в матеріалах справи.

Отже, строк добровільної сплати Товариством суми штрафу мав закінчитися 04.05.2016.

Судом встановлено, що у квітні 2016 року Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним рішення №18-р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2016 зі справи №910/6797/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2016, позовну заяву Товариства повернуто без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до пункту 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Отже, враховуючи, що Товариством пропущено встановлений двохмісячний строк на оскарження рішення №18-р, який є присікальним і відновленню не підлягає, а повернення позовної заяви Товариства до АМК про скасування рішення №18-р і оскарження такого повернення в апеляційній і касаційній інстанціях не зупиняє виконання рішення АМК, то у господарського суду міста Києва відсутні підстави для встановлення законності прийняття АМК рішення №18-р.

Згідно з частиною восьмою статті 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, Товариство станом на 05.10.2016 - на день підписання позовної заяви (як і на даний час) не сплатило штраф у добровільному порядку.

За таких обставин господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 85 965 927 000 грн. штрафу.

Крім того, у частині п'ятій статті 56 Закону зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з Товариства 85 965 927 000 грн. пені, Відділення визначило період її нарахування з 05.05.2016 по 21.09.2016.

Судом встановлено, що загальна кількість днів прострочення сплати штрафу становить 140 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 289 488 905 грн., тому за 140 днів прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 180 528 446 700 грн. пені (1 289 488 905 грн. х 140 днів).

Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (85 965 927 000 грн.), накладеного на відповідача рішенням №18-р, що також враховано АМК, а тому стягненню з Товариства підлягає 85 965 927 000 грн. пені.

Частиною дев'ятою статті 56 Закону встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», є органи Державної податкової служби України.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Газпром» (публичного акционерного общества «Газпром»; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн. штрафу і 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн. пені.

3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Газпром» (публичное акционерное общество «Газпром»; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 22.01.2016 №18-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №143-26.13/108-15, а саме: припинити порушення, зазначене в пункті 2 вказаного рішення шляхом забезпечення отримання послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України у національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на обґрунтованих умовах.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Газпром» (публичного акционерного общества «Газпром»; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 00032767) 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2016.

Суддя О. Марченко