Ухвала суду № 63330895, 07.12.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 грудня 2016 року Справа № 904/3484/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі№ 904/3484/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"простягнення 140 769,96 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" касаційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані судові рішення прийнято щодо позову про стягнення 140 769,96 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становив 2 533,86 грн.

Натомість, до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 2116676485 від 04.11.2016 про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 904/3484/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук