Рішення № 6333037, 13.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.09 Справа № 15/166-09. за позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка, Донецька обл.

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 1857 грн. 32 коп.

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 31.12.2008р.

відповідача: не зявився.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1857 грн. 32 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №1419 від 26 грудня 2007р., в тому числі 1675 грн. 04 коп. основного боргу, 67 грн. 62 коп. 10% річних, 114 грн. 66 коп. пені.

Оскільки відповідач письмовий відзив на позов не подав, в судове засідання 02.07.2009р. не зявився, поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення справи 15/166-09 від 16.06.2009р., що направлялася відповідачу, до суду відділенням пошти не поверталося, тому суд зобовязував позивача подати в наступне судове засідання довідку державного реєстратора про місце знаходження відповідача станом на момент розгляду справи.

На виконання ухвали суду від 02.07.2009р. позивач подав в дане судове засідання довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ, №632675, відповідно до якої станом на 13.07.2009р. відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто за тією адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не зявився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях (ухвали по справі направлялися відповідачу на юридичну адресу, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і вказані ухвали до суду відділенням звязку повернуті не були), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 26.12.2007р. був укладений договір поставки №1419, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобовязався передати, а покупець (відповідач) зобовязався прийняти і оплатити товар (алкогольну продукцію та товари народного споживання) на умовах, визначених в договорі.

Найменування, асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується сторонами у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

Строк дії договору визначений у п.10.2 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2007р. При цьому, вказаний пункт договору визначає, що у випадку, якщо жодна з сторін не заявила про свої наміри припинити договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим строком на 1 рік на тих самих умовах.

Таким чином, оскільки вказаний договір був пролонгований, по видатковим накладним у листопаді-грудні 2008 року та у січні 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №245263 від 19.11.2008р., № 250905 від 31.12.2008р., №252429 від 14.01.2009р., на яких міститься підпис представника відповідача, повідомленням, що оформлене у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи.

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2009р. по 31.05.2009р. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками).

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, ним була проведена часткова сплата боргу по вказаним накладним, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 1675 грн. 04 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1675 грн. 04 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені 114 грн. 66 коп. за період з 29.01.2009р. по 25.06.2009р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.1 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 114 грн. 66 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 67 грн. 62 коп. 10% річних за період з 29.01.2009р. по 25.06.2009р. (п. 7.2.1 договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 67 грн. 62 коп. 10% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) 1675 грн. 04 коп. основного боргу, 67 грн. 62 коп. 10% річних, 114 грн. 66 коп. пені, 102 грн.00 коп. витрат по держмиту, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 14.07.09р.