Дата документу 12.12.2016
ЄУ № 420/1973/16-ц
Провадження №2/420/954/16
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.
за участю секретаря Войтенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 23.12.2011 Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 07, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 23.12.2011 перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. З відповідачем склалися неприязні відносини, вони втратили почуття поваги і любові один до одного. З відповідачем проживають декілька місяців окремо, спільне господарство не ведуть. Спору щодо місця проживання сина немає. Вважає, що в її інтересах та інтересах дитини необхідно розірвати шлюб. Вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому їй одній важко утримувати сина. Відповідач фізично здоровий, працює, інших дітей на його утриманні не має, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, на позові наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Згідно ч.1 ст.55 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Судом встановлено, що починаючи з 23.12.2011 сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3, виданим Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, про що складено відповідний актовий запис за № 07.
У період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4, виданим 04.07.2012 виконкомом Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області.
Неповнолітній син сторін проживає з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданою 22.09.2016 виконавчим комітетом Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області за вих. №340.
Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що подружні стосунки між сторонами припинені, подружжя сумісно не проживає, спільне господарство не веде, тобто шлюб існує формально, зважаючи, що позивач наполягала на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, а відповідач на розірвання шлюбу згоден, суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу бажає залишити за нею прізвище, отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 в графі «батько» зазначений відповідач - ОСОБА_2.
Відповідно до статей 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
З урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти у частці від доходу відповідача, позиції відповідача, який визнав позовні вимоги, суд, керуючись ст. ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи.
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд врахував, що відповідач фізично здоровий, працевлаштований, інших неповнолітніх дітей на його утриманні немає, тому він в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей в зазначеному позивачем розмірі.
Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 212-215, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 23 грудня 2011 року Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 07.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище отримане після реєстрації шлюбу «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.09.2016 до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві грн. 40 коп.) на р/р № 31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, отримувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Новопсковського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 63328260, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 12.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1973/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: