Постанова № 63328199, 05.12.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/2949/16-а

номер провадження 2а/423/71/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лугової Н.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у судовій залі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобовязання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з вищеназваним позовом та із заявою про уточнення позовних вимог (а.с.36-40), посилаючись на те, що позивач з 01.09.1986 по 27.06.1989 2 роки 9 місяців 26 днів навчався у середньому професійно-технічному училищі №74 за професією токаря, оператора станків з програмним управлінням; з 12.07.1989 по 02.10.1989 працював на шахті «Родина» виробничого обєднання «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря; з 02.10.1989 по 27.10.1989 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; 27.10.1989 звільнений з шахти «Родина» у звязку з призовом до ОСОБА_4. У період з 12.11.1989 по 22.10.1991 позивач проходив службу у ОСОБА_4, а з 16.01.1992 по 25.03.1993 1 рік 2 місяці 10 днів знову працював учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею у шахті «Родина». З 26.03.1993 по 27.03.1994 працював учнем гірника очисного вибою підземним та гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею; з 28.03.1994 по 01.09.1995 працював учнем гірника підземного та гірником підземним з повним робочим днем під землею. Тобто на посадах з повним робочим днем під землею працював на даному підприємстві 3 роки 7 місяців 14 днів. Далі 09.12.1996 по 22.02.2001 4 роки 02 місяці 13 днів знову працював у шахті «Родина» ВО «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею.

17.03.2003 був прийнятий на роботу у державне відкрите акціонерне товариство шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею. У звязку з проведенням АТО 01.07.2015 змушений був виїхати на територію, підконтрольну органам державної влади., однак звільнитися вдалося лише 07.12.2015. Всього в ДВАТ шахтоуправління «Луганське» позивач фактично працював з 17.03.2003 по 30.06.2015, тобто 12 років 03 місяці 14 днів.

Починаючи з 06.11.2015 і по цей час позивач працює у відокремленому підрозділі «Шахта «Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею. Станом на 22.08.2016 він працював на цьому підприємстві 9 місяців 16 днів.

Зазначені періоди роботи позивача підтверджено записами у трудовій книжці. Отже, вважає, що позивач пропрацював на підземних роботах з повним робочим днем під землею 20 років 11 місяців 23 дні, з яких більше 13 років гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, які враховуються 1 рік за 1 рік 3 місяці, тобто підземний стаж позивача складає 24 роки 2 місяці 23 дні, а з урахуванням служби в лавах ОСОБА_4 26 років 2 місяці 04 дні.

22.08.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням від 01.09.2016 йому відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного спеціального стажу.

Просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобовязати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період його знаходження у лавах ОСОБА_4 з 12.11.1989 по 22.10.1991, період його роботи з 19.02.1994 по 23.03.1994, з 23.10.1994 по 28.10.1994, 03.05.1995 по 01.09.1995, коли позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01.06.1997 по 30.06.1997, з 17.05.1998 по 30.06.1998, 31.01.1999 по 18.04.1999, коли позивач приймав участь у страйках, з 17.03.2003 по 30.06.2015, та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.08.2016.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги, надали суду пояснення, аналогічні викладеному у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, суду усно та письмово (а.с.31,46) пояснила, що позивач має загальний стаж роботи 22 роки 07 місяців 16 днів, в тому числі на підземних роботах 07 років 09 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачу не зараховано до спеціального стажу період роботи у ДВАТ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 17.03.2003 по 07.12.2015, оскільки позивач не надав уточнюючі довідки з підприємства, яке розташовано на тимчасово окупованій території, а тому неможливо визначити чи повний робочий день під землею працював ОСОБА_1 протягом цього часу. Також не зараховані до пільгового стажу періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати та участі у страйках з 19.02.1994 по 23.03.1994, з 23.10.1994 по 28.10.1994, з 03.05.1995 по 01.09.1995, з 01.06.1997 по 30.06.1997, з 17.05.1998 по 30.06.1998, з 31.01.1999 по 18.04.1999, оскільки позивач не був зайнятий на підземних роботах повний робочий день, а законодавство не передбачає зарахування роботи до пільгового стажу у таких випадках. Позивачу не зараховано до пільгового стажу службу в ОСОБА_4, оскільки запис про дату призову у військовому квитку виконано іншими чорнилами. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

22 серпня 2016 року позивач звернувся до УПФ України у Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що визнано сторонами.

Рішенням УПФ України у Попаснянському районі Луганської області від 01.09.2016 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи (а.с.23).

Рішення мотивоване тим, що позивач має загальний стаж роботи 22 роки 07 місяців 16 днів, з них пільгового стажу за списком №1 7 років 9 місяців 16 днів. Зарахувати роботу у ДВАТ шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 17.03.2003 по 07.12.2015 до пільгового стажу роботи немає можливості за відсутності пільгових довідок, оскільки підприємство знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, відсутній доступ до архівів установ та підприємств. Зарахувати період військової служби з 12.11.1989 по 12.10.1991 на підставі записів у трудовій книжці немає підстав, оскільки запис оригіналу військового квитка здійснено іншими чорнилами.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» повязує виникнення права на пенсію на пільгових умовах, якщо особа має стаж на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за умови безпосередньої зайняті повний робочий день на цих роботах.

Якщо ця інформація не відображена у трудовій книжці, то ці відомості підтверджуються уточнюючими довідками підприємства згідно з абз.1 п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно записів у трудовій книжці позивача (а.с.7-10) з 16.01.1992 по 01.09.1995 та з 09.12.1996 по 22.02.2001 він працював учнем гірника очисного вибою, гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею на шахті «Родина». Цей період відповідач зарахував до пільгового стажу відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», крім періодів участі позивача у страйках, періодів відпусток без збереження заробітної плати (про що зазначено в довідці підприємства на а.с.20, 21, 22). На думку представника позивача, відповідач протиправно виключив ці періоди з пільгового стажу, пославшись на підтвердження свої позиції на практику ВАСУ.

Суд відзначає, що практика ВАСУ з цього питання не є усталеною.

Так, в ухвалах від 22 лютого 2007 року у справі № 4-2894/05/06 та від 05.06.2013 року у справі № К/9991/14946/11, на які посилався представник позивача, ВАСУ дійсно вважав правильними рішення попередніх інстанцій про необхідність зарахування до пільгового стажу періоду участі в страйку, при цьому ВАСУ обмежився загальним посиланням на положення ст.28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

ОСОБА_5 існує й протилежна практика, яка виглядає більш обґрунтованою.

Зокрема, суд вважає за необхідне погодитися з висновками, зробленими ВАСУ в ухвалі по справі № К-11706/08, в ухвалі від 25 травня 2010 р. у справі № К-19130/08, постанові від 24" березня 2016 р. у справі №242/4241/14-а.

Так, частиною 1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами частини 3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Стаття 28 вказаного Закону визначає наслідки участі працівників у страйку, зокрема, час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

ОСОБА_5 України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не є законом про пенсійне забезпечення, а тому останній не може визначати умови та порядок пенсійного забезпечення, у тому числі умови та порядок обрахунку пільгового стажу.

У той же час умови обрахунку пільгового стажу встановлені ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої право на пенсію на пільгових умовах виникає при наявності стажу роботи на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за умови безпосередньої зайнятості повний робочий день.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначено, що страйк це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Таким чином, участь у страйку виключає безпосередню зайнятість повний робочий день на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, а тому відповідні періоди, хоча й зараховуються до загального та безперервного трудового стажу, але не можуть бути зараховані до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні висновки слід зробити щодо часу відсутності на роботі у звязку з відпусткою без збереження заробітної плати, наданими за заявами позивача.

На цій підставі суд вважає необґрунтованими вимоги представника позивача щодо зарахування пільгового стажу періоди його роботи з 19.02.1994 по 23.03.1994, з 23.10.1994 по 28.10.1994, 03.05.1995 по 01.09.1995, коли позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з 01.06.1997 по 30.06.1997, з 17.05.1998 по 30.06.1998, 31.01.1999 по 18.04.1999, коли позивач приймав участь у страйках.

Що стосується вимог про зарахування до пільгового стажу періоду з 17.03.2003 по 30.06.2015, за який відсутні уточнюючі довідки підприємства, що залишилося на окупованій території, суд вважає, що ці вимоги є обґрунтованими в частині періоду з 17.03.2003 по 18.07.2014.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці позивача (а.с.7-10) 17.03.2003 позивач був прийнятий на роботу у ДВАТ шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» гірником очисного вибою підземним пятого розряду з повним робочим днем під землею. 07.12.2015 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

Оскільки ДВАТ шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» знаходиться у м.Луганську, тобто на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, тобто в районі проведення АТО (постанова ВРУ від 17 березня 2015 року № 252-VIII, розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р), у даному випадку для підтвердження наявності у позивача пільгового стажу слід використовувати дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 (а.с.15-17) підтверджується загальний стаж і спеціальний стаж за кодом «ЗПЗ014А2» за період роботи з 17.03.2003 року по 18.07.2014 року. Отже, за наявності записів у трудовій книжці та даних персоніфікованого обліку, суд вважає доведеним наявність спеціального стажу позивача за цей період.

Разом з тим, хоча і наявний запис у трудовій книжці про роботу позивача у вказаному шахтоуправлінні з 18.07.2014 по 07.12.2015, однак цей стаж не підтверджено уточнюючими довідками та у даних персоніфікованого обліку. Окрім того, з пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що з початком бойових дій у м.Луганську з липня 2014 року він виходив на роботу для підтримання шахтоуправління за викликом. Отже, суду не доведено зайнятість позивача на роботах, що дають право на пільгову пенсію, повний робочий день з 18.07.2014 по 30.06.2015 (згідно позовних вимог).

Також суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зарахування до спеціального стажу період служби позивача в лавах ОСОБА_4, оскільки період проходження служби з 12.11.1989 по 12.10.1991 підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.7), копією військового квитка (а.с.13), копією обліково-послужної картки, оригінали яких оглянуті судом. При цьому суд зазначає, що оригінали цих документів не містять виправлень та вказують на одну й ту ж дату призову 12.11.1989. Підстави для визнання запису у військовому квитку недійсним відсутні.

Таким чином, до пільгового стажу за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід зарахувати періоди роботи позивача, які не визнано відповідачем, з 12.11.1989 по 12.10.1991, з 17.03.2003 по 18.07.2014.

За таких умов, з врахуванням визнаного відповідачем спеціального стажу позивача, та врахуванням стажу роботи гірником 1 рік за 1 рік 3 місяці, станом на 22.08.2016 позивач має 24 роки 1 місяць спеціального стажу, що дає право на пенсію на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки станом на 22.08.2016 у позивача не виникло право на призначення пенсії на пільгових умовах за ст. 14 вказаного Закону, то позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зобовязання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 22.08.2016 є необґрунтованими.

Таким чином, підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 18, 19, 69-71, 105, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобовязання до вчинення певних дій, задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, період служби у лавах ОСОБА_4 з 12.11.1989 по 22.10.1991, період роботи з 17.03.2003 по 18.07.2014.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, якщо судове рішення не скасовано.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 30 листопада 2016 року згідно ст. 160 КАС України, постанова у повному обсязі складена 05 грудня 2016 року.

Суддя І.В. Лизенко