Вирок № 63328129, 12.12.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6418/16-к

н.п. 1-кп/415/656/16

ВИРОК

Іменем України

12.12.16 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Сичова В.М.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240002741 від 01.11.2016 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з базовою загальною освітою, не одруженого, не працюючого, не інваліда, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12-13 серпня 2016 року, в вечірній час, більш точну дату та час в ході досудового слідства встановити не видалось можливим, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав алюмінієву каструлю з кришкою ємкістю 50 літрів вартістю 360 грн., алюмінієву каструлю з кришкою ємкістю 15 літрів вартістю 81 грн. 44 коп., жаровню чавунну без кришки ємкістю 3 літра вартістю 48 грн., дві алюмінієві ємкістю 0,5 літрів кожна вартістю 16 грн. 50 коп. за 1 штуку на загальну суму 33 грн., які належать потерпілому ОСОБА_1, чим завдав останньому майнову шкоду на загальну суму 522 грн. 44 коп..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився, відповідаючи на питання суду зазначив що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності. Дійсно приблизно 12-13 серпня 2016 року, в вечірній час, він перебував за місцем проживання потерпілого у будинку АДРЕСА_3, де вони разом протягом дня вживали спиртні напої. Скориставшись тим, що потерпілий від випитого заснув, він з його будинку викрав майно зазначене в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Під час досудового розслідування він також визнавав свою провину, не намагався перешкоджати слідству та сприяв розкриттю злочину. Майнову шкоду у повному обсязі не відшкодував, однак надалі має намір повністю відшкодувати завдані потерпілому збитки.

Потерпілий ОСОБА_1, суду пояснив, що приблизно 12-13 серпня 2016 року він запросив до себе за місцем його проживання: АДРЕСА_3 свого знайомого ОСОБА_2, щоб останній допоміг йому по господарству. Протягом дня вони вживали спиртні напої, у вечорі він від випитого заснув, а коли прокинувся - виявив пропажу посуду, зазначеного в обвинувальному акті. На даний час йому повернуто дві алюмінієві каструлі, інше майно не повернуто. Обвинувачений вибачався перед ним за вчинене, на призначенні обвинуваченому суворого виду покарання не наполягав.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання,не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.43-44), у побуті за місцем реєстрації характеризується негативно (а.с.45), в силу ст.89 КК України не судимий (а.с.41-42);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи обставини вчиненого злочину, наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, єдиного джерела доходів не має, за місцем мешкання характеризується негативно, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 185 КК України, яке являється найбільш суворим видом покарання з числа передбачених за вчинений злочин, оскільки останній, вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків,, який в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, з урахуванням думки потерпілого, який просив суд не призначати обвинуваченому суворе покарання пов'язане з реальним його відбуттям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 ч. ч. 1,2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_2 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 товарознавчої експертизи витрати у сумі 450 гривні (а.с.20) на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- 2 (дві) алюмінієві каструлі ємністю 50 літрів та 15 літрів, які згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 (а.с. 36) - підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 450 гривень 00 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-2 (дві) алюмінієві каструлі ємністю 50 літрів та 15 літрів, які згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - повернути власнику - ОСОБА_1.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова