Ухвала суду № 63327952, 07.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2484/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В.В.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

07.12.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.10.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченка», третя особа - відділ Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області, про визнання типового договору оренди землі, додаткової угоди недійсними та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченка», третя особа - відділ Держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області, про визнання типового договору оренди землі, додаткової угоди недійсними та повернення земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3, про що зроблений відповідний актовий запис у Книзі реєстрації смертей №18 та 19.07.2011 року видане свідоцтво про смерть, НОМЕР_1.

Після смерті матері позивач успадкував належне їй нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_2 площею 6,31 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

Дана земельна ділянка ще за життя ОСОБА_3 була надана у користування ВФ ПСП «Шевченка» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з дотриманням технології вирощування сільськогосподарських культур, про що 01.11.2005 року складено типовий договір оренди земельної ділянки та складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 01.11.2005 року і акт приймання-передачі земельної ділянки 2005 року (без зазначення числа та місяця складання). Оригінал підпису орендодавця ОСОБА_3 посвідчено секретарем виконкому Витязівської сільської ради та скріплено гербовою печаткою, про що зроблено відповідний запис № 433 від 07.11.2005 року.

Позивач зазначив, що за умовами договору земельна ділянка площею 6,31 га. ріллі надана у користування на 7 років, за що орендар зобов'язується сплачувати 1310 грн. щорічно. Реєстрація договору відбулася в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК», про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09.03.2006 року №7, однак відсутній відбиток печатки, в місці передбаченому для цієї цілі і позначеному М.П.

Крім того, позивач зазначив, що орендар не повідомляв його та не переукладав (не змінював) умови користування земельною ділянкою, хоча власником цієї земельної ділянки є позивач з 22.10.2012 року.

Строк дії договору закінчився 09.03.2013 року, однак відповідач незаконно користується вказаною земельною ділянкою, посилаючись на підписану ОСОБА_3 20.05.2010 року додаткову угоду про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року, якою продовжено термін дії договору на 10 років, що значно перевищує строки користування земельною ділянкою згідно умов Договору, на 7 років, з моменту державної реєстрації Додаткової угоди і яка б мала діяти до 20.05.2020 року.

Позивач звернувся до ВФ ПСП «Шевченка» із заявою про повернення йому у користування земельної ділянки, однак відповідач повідомив, що оренда земельної ділянки буде продовжуватись ним до 20.05.2020 року.

Просив суд визнати додаткову угоду складену між ОСОБА_3 та ПСП «Шевченка» про зміну умов договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року недійсною та зобов'язати ПСП «Шевченка» повернути земельну ділянку НОМЕР_2, площею 6,31 га у користування позивача.

В ході розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та зазначив, що ОСОБА_3 не могла підписати у 2005 році акти в яких зазначений кадастровий номер зазначеної земельної ділянки, оскільки на день підписання типового договору оренди землі у власника був тільки Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2, тому у акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 01.11.2005 року і акті приймання-передачі земельної ділянки 2005 року не могли бути посилання на кадастровий номер, так як він ще не був присвоєний земельній ділянці. Додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року зі сторони орендаря ПСП «Шевченка» підписано невідомою особою та не зазначено прізвище, ім'я та по - батькові або ініціали особи якою підписано документ.

Крім того, примірник додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі №7 матері позивача не надавався, що суперечить п.5 угоди.

Просив суд визнати типовий договір оренди земельної ділянки б/н від 01.11.2005 року, кадастровий номер НОМЕР_3 і додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року, які складені між ОСОБА_3 та ПСП «Шевченка» недійсними, зобов'язати ПСП «Шевченка» повернути земельну ділянку НОМЕР_2, площею 6,31 га у користування позивача та стягнути з відповідача на користь позивача за незаконне користування земельною ділянкою протягом 9 років - 45 000 грн. з розрахунку 5 000 грн. за один рік.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.12.2015 року позовну заяву в частині вимог про стягнення коштів за незаконне користування земельною ділянкою в розмірі 45 000 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.10.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначається, що суд першої інстанції при розгляді справи не встановив дійсні обставини справи , зокрема суд не звернув увагу, що на день підписання типового договору оренди земельної ділянки б/н у власника був тільки державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, тому в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.11.2005 року і акті приймання - передачі земельної ділянки 2005 року(без визначення числа та місяця складання) не могло бути посилання на кадастровий номер НОМЕР_3, так як він земельній ділянці ще не був присвоєний. , відповідно ОСОБА_3 не могла підписати зазначені акти. Також суд не встановив чи підписувала ОСОБА_3 зазначений спірний договір оренди. Суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що судовий експерт який проводив додаткову судову почеркознавчу експертизи була зацікавленою особою. Також зазначено , що суд неправильно стягнув судові витрати по справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що за державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_4 із зазначенням на його лицьовій стороні номеру НОМЕР_3, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 6,31 га. розташовану на території Витязівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку, після смерті ОСОБА_3, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування перейшло до позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копіями зазначеного державного акту із відміткою нотаріуса, свідоцтва про смерть НОМЕР_1, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 жовтня 2012 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10772034 (а.с.12-15).

01 листопада 2005 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ВФ ПСП «Шевченко» в особі директора ОСОБА_4 укладено Типовий договір оренди земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року щодо земельної ділянки площею 6.31 га. терміном на 7 років, починаючи із дня його державної реєстрації, який зареєстрований в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09 березня 2006 року за №7,( копія якого міститься в Т1 на а.с. 6-9, 45-46.)

Пунктом 10 договору визначено, що після закінчення строку дії Договору Орендар має право переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 30 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Згідно п.37 цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Також сторонами типового договору підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 листопада 2005 року та акт приймання-передачі від 2005 року, копії яких містяться в Т1 на а.с.10, 47.

Також між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ПСП «Шевченко» в особі директора ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, яка зареєстрована в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2010 року за № 041036500048, згідно якої внесли зміни до п.7 розділу «Строк дії договору» та п.11, п.12 розділу «Орендна плата» Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, якою зокрема продовжили термін дії договору на 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Договір укладено на 10 років, який діє до 20.05.2020 року (копії якої міститься в Т1 а.с.11, 101, Т2 а.с.46).

Суд першої інстанції зазначив, що за змістом ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема ч.3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З висновку експерта №1407 судово-почеркознавчої експертизи Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеного 05.10.2015 року встановлено, що вирішити питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_3, підпис в типовому договорі земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року, на останній четвертій сторінці, в частині «реквізити сторін: Орендодавець» в графі «підпис»; підпис в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер НОМЕР_3 від 01 листопада 2005 року в частині «Межі земельної ділянки передав» в графі «підпис»; підпис у акті приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 без дати складання, в частині «Земельну ділянку передав», в графі «підпис» не представляється можливим з причин вказаних в дослідницькій частині. У висновку також зазначено, що підпис у додатковій угоді про зміну умов оренди землі №7 від 20 травня 2010 року, в частині «Підпис сторін: Орендодавець» в графі «підпис» ймовірно виконано самою ОСОБА_3 (а.с.113-118).

Суд першої інстанції зазначив, що допитаний в судовому засідання експерт ОСОБА_5 пояснив, що проводив судово-почеркознавчу експертизу та склав висновок №1407. Всі матеріали надані на проведення експертизи отримав в канцелярії експертної установи, які були не опечатані. Надав висновок в ймовірній формі, оскільки на дослідження було надано недостатньо вільних зразків, щоб зробити категоричний висновок. У своєму висновку по першому питанню написав про неможливість вирішити питання про виконання підписів ОСОБА_3, оскільки було встановлено сукупність збіжних та розбіжних ознак, транскрипція та зв'язність досліджуваних підписів відрізнялися. В залежності від хворобливого стану та віку підпис міг бути зруйнований, а тому в категоричній формі сказати, що підпис виконаний не цією особою не міг. Крім того на дослідження було надано недостатню кількість вільних зразків. Проводив експертизу за оригіналами документів. При проведенні експертизи не визначав, що додаткова угода про зміну умов договору оренди землі є фотокопією документа чи оригіналом, оскільки в ухвалі суду та супровідному листі було зазначено, що на дослідження надаються оригінали документів, а технічні засоби підготовки підпису не досліджував. Додаткова угода про зміну умов договору оренди землі з відміткою Кіровоградського відділення ОНДІСЕ ним досліджувалась, яка була повернута експертною установою до суду. Зазначення ним в експертизі про те, що досліджувались підписи ОСОБА_6 є технічною помилкою, також помилково зазначено серію та номер паспорта.

З клопотання експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2015 року про призначення повторної посмертної судово-почеркознавчої експертизи вбачається, що при мікроскопічному дослідженні досліджуваного документа, а саме Додаткової угоди від 20.05.2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року за допомогою мікроскопа «МСП-1» у різних режимах освітлення, а також при дослідженні за допомогою приладу «EURO compatible» з відео монітором моделі HM 2923, а також за допомогою приладу «foster freeman VSC 40», було встановлено: відсутність натиску на папері; зображення формується з окремих дуже дрібних крапок синього, жовтого червоного кольорів; по краях штрихів маються сліди спікання барвного порошку; барвна речовина лежить на поверхні рівномірним щільним шаром, при цьому барвна речовина, має глянцеву поверхню; барвна речовина не розчиняється у воді й спирті. Наведені ознаки свідчать про те, що Додаткова угода від 20.05.2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року виконана електрографічним способом, з використанням кольорової копіювально-множильної техніки (Т1 а.с.177-178). Вказана Додаткова угода про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, що повернулася з Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та була об'єктом його дослідження в судовому засіданні була упакована та зберігається в матеріалах справи в упакованому вигляді в Т2 на а.с. 162.

З розписки представника відповідача ОСОБА_7 від 07.07.2015 року вбачається, що ним вказаного числа отримано оригінал Додаткової угоди про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року (Т1 а.с.108).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок експерта №1407 від 05.10.2015 року судово-почеркознавчої експертизи Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, складено за результатом дослідження саме копії спірної Додаткової угоди про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, що зберігається в матеріалах судової справи в упакованому вигляді в Т2 на а.с. 162, а не її оригіналу, у зв'язку з чим вказаний висновок експерта №1407 від 05.10.2015 року в частині щодо Додаткової угоди про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року судом оцінюється критично та до уваги не приймається, адже за копіями судово-почеркознавча експертиза не проводиться.

За висновком експерта №117 від 22.09.2016 року додаткової посмертної судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, призначеної за ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 червня 2016 року вбачається, що надані на дослідження матеріали відповідають переліку, наведеному в ухвалі про призначення експертизи. На досліджувані об'єкти та зразки, поставлено підпис виконавця та відповідний штамп: «Об'єкт дослідження» і «Зразок». Встановлено окремі співпадаючі та розбіжні ознаки стійкі та суттєві, але жодні з них не утворюють сукупності достатньої для будь-якого категоричного чи ймовірного (позитивного чи негативного) висновку про виконавця підпису, що пояснюється малою кількістю зразків, відсутністю зразків, максимально наближених за часом виконання до досліджуваних підписів, а саме 2005 та 2010 років та слід зазначити, що надані на дослідження чотири порівняльних зразка підпису мають значний розрив у часі з досліджуваним підписом, а саме датовані 1994 та 1997 років. На основі вищевикладеного експерт прийшов до висновку, що відповісти на питання: «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, самою ОСОБА_3 чи іншою особою у наступних документах:

1.1. Типовому договорі оренди земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року, на останній четвертій сторінці, в частині «Реквізити сторін: Орендодавець», в графі «підпис»;

1.2. Додатковій угоді від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7, в частині «Підписи сторін: Орендодавець» в графі «підпис»;

1.3. Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер НОМЕР_3 від 01 листопада 2005 року в частині «Межі земельної ділянки передав» в графі «підпис»;

1.4. Акті приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 без дати складання, в частині «Земельну ділянку передав», в графі «підпис»; не представляється можливим.

При порівнянні досліджуваних підписів між собою, були встановлені окремі співпадаючі та розбіжні ознаки, але жодні з них не утворюють сукупності достатньої для будь-якого категоричного чи ймовірного (позитивного чи негативного) висновку про можливість виконання даних підписів однією особою, тому відповісти на питання: «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в документах зазначених в підпунктах 1.1 - 1.4 пункту 1 абзацу 2 резолютивної частини ухвали, однією особою чи різними особами.» не представляється можливим.

З висновку також вбачається, що при детальному дослідженні підписів, розташованих у спірних документах, ознак, які б свідчили про те, що особа, яка виконувала вищевказані підписи виконувала їх під впливом збиваючих факторів (природних, штучних) або у незвичному стані - не виявлено (а.с.137-151). Вказана експертиза проведена за оригіналами документів, які направлені судом до експертної установи, що в судовому засіданні 12.10.2016 року підтверджено представниками сторін та ними не оспорюється.

Вказаний висновок експерта №1407 від 05.10.2015 року судово-почеркознавчої експертизи Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на висновок експерта №1407 від 05.10.2015 року та те, що стороні позивача невідомо, хто саме виконав підпис в спірних договорах від імені ОСОБА_3, інших зразків підпису та почерку ОСОБА_3 сторона позивача не має та з цього приводу відповідних клопотань про їх витребування не заявляла через їх відсутність, відповідно нових клопотань про проведення судово-почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_3 в спірних договорах також до суду не подано, тому можливості суду з'ясувати відповідь на питання чи виконі підписи в спірних типовому договорі та додатковій угоді від імені ОСОБА_3 самою ОСОБА_3 не представляється можливим.

Суд першої інстанції зазначив, що критично оцінює пояснення представника позивача ОСОБА_8 з приводу того, що підписи в спірних договорах, виконаних від імені ОСОБА_3 (Т1 а.с.6-11), та підпис в Типовому договорі оренди земельної ділянки від 01 листопада 2005 року, виконаного від імені ОСОБА_6 (Т2 а.с. 164-167), виконані однією і тією ж невідомою особою, оскільки на думку сторони позивача підписи орендодавців аналогічні, адже представник ОСОБА_8 не має спеціальних знань в галузі почеркознавства, що ним не оспорюється. Разом з тим, з'ясування вказаної обставини виходить за межі предмета спору та доказування, оскільки позов заявлений тільки з приводу спірних договорів по даній цивільній справі з тих підстав, що спірні Типовий договір оренди земельної ділянки та додаткова угода до нього підписані не ОСОБА_3, а іншою особою. Однак пошук цієї невідомої особи, що на думку сторони позивача підписала спірні договори замість матері позивача, за вказаних обставин виходить за межі предметів спору, доказування та судового розгляду по даній справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами (ст.ст. 58, 59 ЦПК України), що спірні Типовий договір оренди земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року та Додаткова угода від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року підписані не самою ОСОБА_3.

Позицію сторони позивача про відсутність в розділі «підписи сторін» Додаткової угоди від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року зазначення прізвища ім'я та по батькові або ініціалів особи, якою його підписано зі сторони ПСП «Шевченко» як підставу недійсності угоди суд вважає помилковим, оскільки вказаний розділ містить найменування сторони договору, а підпис орендаря скріплено його печаткою, а тому вказана обставина не тягне недійсність самої додаткової угоди. Натомість в спірній додатковій угоді зазначено, що договір укладено орендарем ПСП «Шевченко» в особі директора ОСОБА_4, що спростовує сумніви сторони позивача щодо належності підпису (Т1 а.с.101).

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Можливість зміни умов договору за взаємною згодою сторін передбачено пунктом 30 Типового договору (Т1 а.с. 45-47), а отже укладення Додаткової угоди не суперечить умовам Типового договору та відповідає принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України).

Суд першої інстанції зазначив, що помилкове посилання в назві Додаткової угоди від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року на номер та дату реєстрації Типового договору оренди земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року, який зареєстрований в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09 березня 2006 року за №7, на їх дійсність та спірні правовідносини сторін не впливає, адже вони укладені між сторонами. Похідна вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку через недійсність спірних договорів також задоволенню не підлягає у зв'язку з відмовою в основній вимозі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини по справі і дійшов обґрунтованого висновку, з чим погодилась і колегія суддів, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 із зазначенням на його лицьовій стороні номеру НОМЕР_3, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією, ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 6,31 га розташовану на території Витязівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку після смерті ОСОБА_3, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування перейшло до позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копіями зазначеного державного акту із відміткою нотаріуса, свідоцтва про смерть НОМЕР_1, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 жовтня 2011 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10772034 (а.с.12-15).

01 листопада 2005 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ВФ ПСП «Шевченко» в особі директора ОСОБА_4 укладено Типовий договір оренди земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року щодо земельної ділянки площею 6.31 га терміном на 7 років починаючи із дня його державної реєстрації, який зареєстрований в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 09 березня 2006 року за №7, копія якого міститься в Т1 на а.с. 6-9, 45-46.

Сторонами типового договору підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01 листопада 2005 року та акт приймання-передачі від 2005 року, копії яких містяться в Т1 на а.с.10, 47.

Між ОСОБА_3 та орендарем ПСП «Шевченко» в особі директора ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду від 20 травня 2010 року про зміну умов Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, яка зареєстрована в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2010 року за № 041036500048, згідно якої внесли зміни до п.7 розділу «Строк дії договору» та п.11, п.12 розділу «Орендна плата» Договору оренди землі №7 від 09 березня 2006 року, якою зокрема продовжили термін дії договору на 10 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Договір укладено на 10 років, який діє до 20.05.2020 року (копії якої міститься в Т1 а.с.11, 101, Т2 а.с.46).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 не підписувала, як сам спірний договір оренди так і додаткову угоду до зазначеного договору.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону та ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) , до інших осіб(спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається , що спірна земельна ділянка була отримана позивачем у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 22.10.2012 року. Відповідно до позивача перейшли всі права та обов'язки за спірним договором оренди на час отримання спадщини. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті не ставила під сумнів спірний договір оренди або не погоджувалась з умовами договору і оспорювала зазначений спірний договір .

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок , що до позивача не перейшли права та обов'язки, які були предметом спору при житті ОСОБА_3 і позивач є правонаступником зазначених прав, відповідно позивач не може ставити питання про визнання типового договору оренди земельної ділянки б/н від 01.11.2005 року, кадастровий номер НОМЕР_3 і додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року, які укладені між ОСОБА_3 та ПСП «Шевченка» недійсними та зобов'язати ПСП «Шевченка» повернути земельну ділянку НОМЕР_2, площею 6,31 га у користування позивача.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Олександровича- відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.10.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: