Ухвала суду № 63324264, 07.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 р. Справа № 1570/1427/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОНИСС" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОНИСС" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ОНИСС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Онисс" - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Фірма "ОНИСС" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08.12.2011р. по 12.12.2011р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фірма"Онисс" з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП "РЕКА" за період січень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р .

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ Фірма"Онисс":

1.ст.ст.203, 207, 215, 228, 655,875 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого було:

- завищення значення рядка 17 "усього податкового кредиту" за період з січня 2011 року по квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 86666,68 грн., а саме -січень 2011 року на суму 33333,33грн., - лютий 2011 року на суму 20000,00грн., -квітень 2011 року на суму 33333,33грн.;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень-квітень 2011 року на суму ПДВ 86666,68 грн., а саме - січень 2011 року на суму 33333,33грн., -лютий 2011 року на суму 20000,00грн., - квітень 2011 року на суму 33333,33грн.;

- занижено суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму ПДВ 86666,68грн., а саме - січень 2011 року на суму 33333,33грн., - лютий 2011 року на суму 20000,00грн., - квітень 2011 року на суму 33333,33грн.

2. відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ч.198.3 ст.198, с.201.4 ч.201.7, ч.201.10 ст.201, ст.192 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з ПДВ за період січень-квітень 2011 року з відповідними додатками про обсяги податкового кредиту, а отже і про обсяги виконання робіт, наданих товарів, є не дійсними.

В обґрунтування зазначених висновків перевіряючим у акті перевірки зазначено, що між ТОВ Фірма "Онисс" та ПП "Река" укладено договір про надання послуг №3 від 11.01.2011р. Враховуючи інформацію, що надійшла від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси листом №44479/7/23-2 від 14.11.2011р до акту від 14.11.2011р. № 303/23-513/36919740-2380 "Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП"Река", щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за "січень-квітень 2011 року", згідно якого у ПП "Река" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцем знаходження. Також, відповідно до службової записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 11.11.2011р. №2066, встановлено, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ПП "РЕКА" та контрагентами покупцями-постачальниками сумнівні. Тобто, на думку перевіряючих, усі операції купівлі-продажу з ПП "Река" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже-є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" та відповідно вигодонабувач ТОВ Фірма "Онисс" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних отриманих від ПП "Река" у розмірі 86666,68 грн. за січень-лютий, квітень 2011 року.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001922301 від 26.12.2011р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 86666,66грн. за основним зобов'язанням та штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 грн..

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №0001922301 від 26.12.2011р., ТОВ Фірма "Онисс" звернулось до ДПА в Одеській області зі скаргою від 05.01.2012р. №03, за результатами розгляду якої прийнято рішення ДПІ в Одеській області №2283/10/25-0007 від 25.01.2012р. про скасування податкового повідомлення-рішення №0001922301 від 26.12.2011р. в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 2 грн., в іншій частині залишено без змін.

31.01.2012р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №1774/23-20955698 від 12.12.2011р , з урахуванням рішення ДПІ в Одеській області про результати розгляду скарги №2283/10/25-0007 від 25.01.2012р., прийнято податкове повідомлення-рішення №0002052301 від 31.01.2012р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 86666,66 грн. за основним зобов'язанням та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення №0001922301 від 26.12.2011р. є відкликаним, а податкове повідомлення - рішення та №0002052301 від 31.01.2012р. прийнято відповідачем обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Дані правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Законом України "Про рекламу", Податковим Кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції у період з 08.12.2011р. по 12.12.2011р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фірма"Онисс" з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП "РЕКА" за період січень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р., яким зафіксовано порушення Цивільного та Податкового Кодексів України, що призвело до завищення податкового кредиту в загальній сумі на 86666,68 грн.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізовані законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування у податковому обліку податкового кредиту з ПДВ є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Фірма "Онисс" та ПП "Река" було укладено договір про надання послуг №3 від 11.01.2011р., згідно п.п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок по виготовленню та розповсюдженню рекламних та рекламо-інформаційних матеріалів замовника. Під рекламними та рекламно-інформаційними матеріалами для цілей зазначеного договору мається на увазі рекламні проспекти, буклети, а також інші текстові та (або) графічні матеріали, фотографії та інші ілюстрації, що містять інформацію про осіб, продукцію, послуги, з метою формування та підтримки попиту на продукцію замовника .

Разом з тим, 18.01.2011р. між ТОВ Фірма "Онисс" та ПП "Река" укладено додаткову угоду №1 до договору надання послуг №3, згідно якого розділ 3 вказаного договору викладено у наступній редакції: "виконавець зобов'язаний надати замовнику ескізи, оригінал-макети рекламних та рекламно-інформаційні матеріали на погодження та затвердження замовником форми та змісту рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів, виготовити та розповсюдити в узгоджених строках та об'ємах рекламні та рекламно-інформаційні матеріали замовника, форма та зміст яких відповідає замовленню. Виконавець має право розповсюджувати рекламні та рекламно-інформаційні матеріали замовника по Україні та призупинити виготовлення та розповсюдження рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів замовника у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, прийнятих замовником по зазначеному договору" .

02.02.2011р. між ТОВ Фірма "Онисс" та ПП "Река" укладено додаткову угоду №2 до договору про надання послуг №3, згідно якого додано п.2.4 та викладено його у наступній редакції "надати виконавцю перелік магазинів для розповсюдження рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів".

Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору про надання послуг №3 від 11.01.2011р. надано буклет, видаткові накладні №1002 від 26.01.2011р., №409 від 11.02.2011р., №79 від 04.04.2011р., акти виконаних робіт №79 від 12.04.2011р., №409 від 11.02.2011р., №1002 від 26.01.2011р., податкові накладні №409 від 11.02.2011р., №1002 від 26.01.2011р., №79 від 04.04.2011р. та платіжні доручення №86 від 26.01.2011р., №116 від 09.02.2011р., №42 від 06.04.2011р., №253 від 12.04.2011р.

Проте, зазначені документи не розкривають змісту здійснених операцій, не дають можливості встановити, де саме та які конкретно послуги були надані, в якому обсязі, не містять інформації про конкретних виконавців послуг, що також унеможливлює встановлення, чи були їх результати використані у подальшій діяльності позивача.

Посилання апелянта на лист щодо переліку магазинів де розповсюджувалися зазначені послуги, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначений лист не містить ні номеру, ні дати, відсутні докази , що зазначений лист був взагалі отриманий контрагентом .

Також, у видаткових накладних не вказано прізвищ та імен осіб, які відвантажили та отримали вказані рекламні проспекти з боку ТОВ Фірма "Онисс" і ПП "Река" і відповідно є відповідальними за здійснення зазначених господарських операцій.

Слід також зазначити, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців види діяльності ПП "Река" вказано: складське господарство, організація перевезення вантажів, транспортне оброблення вантажів та інші види оптової торгівлі .

Отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що надання рекламних послуг та виготовлення рекламної продукції не входило до сфери діяльності ПП "Река". При цьому, договором про надання послуг укладеним ТОВ Фірма "Онисс" з ПП "Река" не заборонено залучення до його виконання третіх осіб, однак, наданий до суду апеляційної інстанції лист щодо узгодження залучення третіх осіб не являється належним доказом, оскільки в ньому не зазначено яких саме третіх осіб залучено до виконання зазначеного договору. Не надано до суду також доказів і обґрунтованих пояснень щодо того яким чином узгоджувались з ПП "Река" концепція, макети та яку інформацію повинні містити зазначені рекламні проспекти. Також, не надано обґрунтованих пояснень того з якою метою ТОВ Фірма "Онисс" було замовлено рекламні послуги у ПП "Река" незважаючи на те, що вказане підприємство не займалося наданням типографічними та рекламними послугами.

Посилання апелянта на судове рішення, яким визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП "РЕКА" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень-квітень 2011 року на підставі яких було складено акт № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011р., колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у межах розгляду справи №2а/1570/10346/2011 були встановлені процесуальні порушення податкового органу при здійсненні перевірки та не спростовано обставини встановлені у ході офіційного з'ясування обставин по цій справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність ППР №0002052301 від 31.01.2012р в силу відсутності доказів реальності виконання операцій з поставки послуг позивачеві саме конкретним, задекларованим контрагентом.

Разом з цим, судом першої інстанції правомірно зазначено, що податкове повідомлення - рішення №0001922301 від 26.12.2011р. в силу п.60.1.2 п.60.1 ст.60 ПК України є відкликаним, оскільки воно було скасовано контролюючим органом за результатом адміністративного оскарження .

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Тому, враховуючи, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Онисс" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко