Постанова № 63324249, 09.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2302/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання нечинним та скасування наказу та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

18 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №77 від 18.09.2014 року, із змінами від 13.07.2015 року за №42 та зобовязати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 2,00 га, за рахунок земель Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до складу земельних ділянок, що повинні передаватись у власність чи користування на земельних торгах, є протиправним.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що на виконання доручення міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2014р. Держкомземом затверджений перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства для продажу та передачу в оренду на конкурсній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів наказом від 18.09.2014р. № 77 із змінами від 13.07.2015р. № 42. Земельна ділянка, яку бажає отримати позивач включена до зазначеного переліку, а заява про передачу земельної ділянки в оренду подана 28.01.2016р., тобто після складання переліку земельних ділянок. Враховуючи, що в силу ч.3 ст.136 ЗК України земельні ділянки, які включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на торги, не можуть відчужуватися, передаватися заставу, надаватися у користуванні до завершення торгів, відповідач відмовив ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнаний протиправним та скасований наказ ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 13.07.2015 року №42 щодо внесення доповнень до наказу від 18.09.2014 року №77 в частині включення земельної ділянки площею 2,00 га із земель Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 28.01.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,00 га за рахунок земель Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення, передбачене ЗК України. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені позову повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

28 січня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з заявою, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) (а.с.36).

12 квітня 2016 року ГУ Держгеокадастру в Одеській області надало позивачу відповідь, якою відмовлено позивачу у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та запропоновано придбати право на бажану земельну ділянку на земельних торгах. Крім того зазначеним листом повідомлено позивача, що відповідно до доручення Віце-премєр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України ОСОБА_3 від 08.10.2014 року №37732/0/1-14, яким доручено Держземагентству забезпечити надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства на конкурсній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів, також згідно наказу Держземагентства України від 15.10.2014 року №328 Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014 року Головним управлінням Держземагентства в Одеській області наказом від 18.09.2014 року №77, із змінами від 13.07.2015 року №42, затверджений перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, до якого включена вищезазначена спірна земельна ділянка.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення відповідачем земельної ділянки на яку претендує позивач, до переліку тих, які підлягають відчуженню на конкурентних засадах продажу на земельних торгах є неправомірним.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Надаючи оцінку встановленим обставинам суд вірно врахував, що земельні відносини в Україні відповідно до ст.3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до підп.12 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Судовою колегією встановлено, що вказаних вимог позивач дотримався.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом з тим суд вважає, що заслуговують уваги посилання відповідача на норми ч.3 ст. 136 ЗК України, згідно якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Статтею 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 135 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів, затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 22.10.2014 № 343 (далі - Методичні рекомендації) (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 23.06.2016) структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних і юридичних осіб про надання (передачу) земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва рекомендується здійснити добір земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що можуть бути об'єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу.

Структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства після здійснення добору земельних ділянок, включаючи несформовані земельні ділянки (об'єкти землеустрою) сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, рекомендується звернутись до начальників головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві з пропозиціями про включення зазначених земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, із зазначенням їх місця розташування, орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик (п. 2.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 2.3. Методичних рекомендацій Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після надходження пропозицій, зазначених у пункті 2.2 цих методичних рекомендацій, рекомендується видати наказ, яким:

включити земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначенням їх місця розташування та орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик;

надати дозвіл на проведення робіт із землеустрою та (у разі необхідності) нормативної грошової оцінки;

створити конкурсну комісію (у разі, якщо вона ще не створена) та доручити їй здійснити відбір виконавця робіт із землеустрою, оцінки земель та земельних торгів;

визначити уповноважену особу та надати їй довіреність щодо передачі документів та матеріалів на лот виконавцю земельних торгів, організації проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, підписання протоколу земельних торгів та укладення договору оренди на земельну ділянку.

Частина 3 статті 136 ЗК України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповіді, яку отримав ОСОБА_2 на свою заяву, відповідач посилається на наказ ГУ Держземагенства в Одеській області № 77 від 18.09.2014 року, із змінами внесеними наказом від 13.07.2015 року, яким затверджений перелік земельних ділянок право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, і до якого вже включена земельна ділянка, на яку претендує позивач.

Отже, на момент звернення ОСОБА_2 із заявою від 28.01.2016 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, та надання відповіді на заяву, вказана земельна ділянка була зазначена в переліку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Крім того, відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вище зазначалось, абзац 2 частини 1 стаття 136 ЗК України визначає, що у переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, окремими лотами зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Із аналізу наведених вище норм ЗК України слідує, що Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та прав на них, які виставляються на земельні торги визначається організатором земельних торгів і заборона щодо відчуження встановлена саме на ті земельні ділянки, які включені до Переліку. У свою чергу, до вказаного Переліку може бути включено земельну ділянку тільки за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку, оскільки об'єктом продажу на аукціоні може бути земельна ділянка, яка є об'єктом цивільних прав.

Судом встановлено, що згідно Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 77 від 18.09.2014 року, із змінами внесеними наказом від 13.07.2015 року, земельна ділянка розташована в адміністративних межах Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), цільове призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа - 50 га, кадастровий номер земельної ділянки (кадастровий квартал) 5123781700:01:002.

Таким чином, під час судового розгляду справи, відповідачем доведена правомірність включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставлені на земельні торги.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених правових норм призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким відмовляє у позові в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:А.В.Крусян