Ухвала суду № 63323435, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/48148/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі №825/2607/15-а за позовом приватного підприємства “Семенівська мануфактура” до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року приватне підприємство “Семенівська мануфактура” звернулося в суд з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000107/2 від 13 липня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00129 від 13 липня 2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об’єктивною, яка підтверджується зовнішньоекономічним контрактом, інвойсом та іншими документами.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000107/2 від 13 липня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00129 від 13 липня 2015 року.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням Чернігівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларант позивача 13 липня 2015 року звернувся до Чернігівської митниці ДФС з митною декларацією № 102110000/2015/023715 для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлені згідно контракту № BASM10/09/14 від 10 вересня 2014 року, укладеного між ПП „Семенівська мануфактура” та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов’язання поставити ПП „Семенівська мануфактура” товари в асортименті, а ПП „Семенівська мануфактура” - оплатити товар згідно з умовами даного контракту.

Вказаною декларацією задекларований товар: тканина з синтетичних комплексних ниток (100% поліестер), пофарбована в різні кольори. Випускається шириною 150 см, щільністю 180 (+/-5) г/м 2:- арт. 3964, 3965, 3969, 3931, 3975-38632, 00м-234 упак. Використовується в текстильній промисловості; мережево машинної в’язки з синтетичних волокон (100% поліестер): - арт. 3885-3227, 00м-18 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD; тканина джинсова (денім), виготовляється з пряжі різних кольорів, без покриття, без просочення, саржевого переплетення 70% бавовни, 28% поліестеру, 2% еластомерних ниток (спандекс). Випускається в рулонах шириною 150 см.: - арт. 3934-1637, 00м-9 упак.; тканини з синтетичних комплексних ниток (100% текстурованих поліефірних ниток). Фарбована в різні кольори. Тканина випускається шириною 150 см, щільністю 100 (+/-5) г/м2: - арт. 3929-32479, 00м-158 упак. Використовується в текстильній промисловості; тканина з комплексних нетекстурованих ниток (100% поліестер), гладкокрашеная, без малюнка. Випускається в рулонах шириною 150 см щільністю 90 (+/-5) г/м2: - артю 3884-19761, 00м-99 упак. Використовується в текстильній промисловості; хутро штучне з синтетичних волокон на текстильній основі, пофарбоване, 100% поліестер. Випускається в рулонах шириною 150 см, щільністю 240 (+/-5) г/м2: - арт. 13561-2510, 00м-48 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD.

На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані наступні документи: - контракт № BASM 10/09/14 від 10 вересня 2014 року; міжнародна товарно-транспортна накладна №7516 від 07 липня 2015 року; коносамент № 284301288; калькуляція виробника № ВТCN2015229/01 від 12 червня 2015 року; інвойс №ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року; пакувальний лист до інвойсу №ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року; видаткова накладна №0000002015229 від 20 травня 2015 року; відвантажувальна специфікація № ВТCN2015229/1-24 від 24 травня 2015 року; звіт про оцінку майна №04-04/07/75 від 08 липня 2015 року; лист № 9.003/10.06 від 10 червня 2015 року; лист № 10.003/10.06 від 10 червня 2015 року; лист № 11.003/10.06 від 10 червня 2015 року; лист № 232 від 13 липня 2015 року; лист №ВТCN015229/5 від 5 червня 2015 року; лист № ВТCN2015229/8 від 8 червня 2015 року; лист № ВТCN2015229/9 від 9 червня 2015 року; лист №ВАSМ2015/022 від 3 червня 2015 року; прайс-лист № 39978 від 18 травня 2015 року.

Митна вартість товару позивачем була за ціною контракту за основним методом.

Перевіряючи відомості ВМД та доданих до неї документів, митний орган встановив наступні розбіжності, що не дають змоги встановити реальну митну вартість товару:

- звіт про оцінку майна № 04-04/07/75 від 8 липня 2015 року не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України;

- перевірити перерахування коштів на дану поставку товару згідно платіжного доручення від 28.05.2015 р. № 1 неможливо;

- не подано до митного органу рахунку для здійснення попередньої оплати;

- надана калькуляція собівартості на тканини № ВТCN2015229/01 від 12 червня 2015 року дійсна на період з 03.03.2015 р. по 03.05.2015 р., в той час як відвантаження товару здійснено 25.05.2015 р. згідно інвойсу № ВТCN2015229 від 24.05.2015 р.

На підставі встановлених розбіжностей, 13.07.2015 року Чернігівською митницею ДФС була сформована картка відмова №102110000/2015/00129 та винесене рішення про коригування митної вартості № 102000010/2015/000107/2.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки митним органом встановлені розбіжності у поданих декларантом документах, які не дають змоги встановити митну вартість товару. Подані декларантом документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, а митна вартість, визначена, митним органом, є обґрунтованою

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що первинні документи, що наявні в матеріалах справи, дають змогу визначити складові митної вартості товару, а цифрові значення, які містяться у них, піддаються обчисленню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі – МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію за фактами митних оформлень ідентичних та подібних товарів, а саме: митні декларації від 30.03.2015р. №100250002/2015/054780, від 28.04.2015р. №100260001/2015/140661, від 06.07.2015 №100250002/2015/056914, від 10.07.2015 №807110001/2015/006325.

Рішення від 13.07.2015р. №102000010/2015/000107/2 обґрунтоване наявністю розбіжностей, що не дають змоги встановити реальну митну вартість товару.

При цьому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що з оскаржуваного рішення відповідача, не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару, через наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ціна інвойсу: 50765,25 дол. США відповідає даним митної декларації. З калькуляції виробника, яка розшифровує складові митної вартості товару, вбачаються складові для формування базової вартості за одиницю товару – метр: сировина, ткацтво, фарбування, намотка, пакування та прибуток. До вартості товару, зокрема, включені витрати фрахту, що цілком відповідає умовам поставки CFR Іллічівськ („Вартість і фрахт”), визначеним інвойсом та статтею 6 контракту. Листом № ВТCN2015229/8 від 8 червня 2015 року контрагент позивача засвідчив, що страхування товару не здійснювалось.

У розумінні п. 6 та п.8 ст. 53 МК України документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та транспортні документи подаються декларантом у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, крім того у випадку якщо здійснювалося страхування, подаються також страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, обов’язок подавати такі документи у справі, що розглядається, у позивача відсутній, оскільки, у вартість товару виробником включена вартість фрахту згідно умов поставки, а страхування товару не здійснювалось.

Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що період часу зазначений у калькуляції з 03.03.2015 р. по 03.05.2015 р., є періодом виробництва товару, що є цілком логічним зазначення виробником товару цін на складові собівартості товару, що діяли в період його виготовлення, а не цін, що за твердженням відповідача мають діяти на момент відвантаження цього товару.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, безпідставними також є посилання митного органу на те, що перевірити перерахування коштів на дану поставку товару згідно платіжного доручення від 28.05.2015 р. № 1 неможливо, а також на те, що декларантом не подано до митного органу рахунку для здійснення попередньої оплати, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно ст. 5 контракту сума передоплати визначається рахунком – фактурою. Згідно інвойсу №ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року, останній не містить застереження продавця щодо здійснення покупцем передоплати.

Отже, в розумінні ст. 5 контракту, позивач вважається звільненим від обов’язку здійснювати передоплату за товар, що готується до відправки.

У відповідності до умов згаданої вище статті контракту, оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати згідно рахунку фактури про передплату, решта суми від повної вартості партії оплачується протягом трьох місяців із фактичної дати поставки.

З наведеного вбачається, що на момент подання митної декларації до митного органу термін сплати за даною поставкою не настав, а відтак, обставина відсутності оплати товару не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відхилення доводів відповідача про відсутність у звіті про оцінку майна № 04-04/07/75 від 8 липня 2015 року інформації ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, оскільки такий експертний висновок є додатковим засобом підтвердження митної вартості товару та не є первинним документом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведена обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування; графа 33 оскаржуваного рішення не містить чіткого переліку вказаних документів, які саме не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Відповідачем не встановлено наявність у поданих до митного оформлення документів ознак підробки, розбіжностей або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, а позивачем надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Приписи ч. 2 ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у частині другій ст.58 Митного кодексу України підстав у даній справі стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Митним органом не доведено, що надані позивачем документи для визначення митної вартості товару недостовірні чи мають ознаки підробки.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: