Ухвала суду № 63323363, 07.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року м. Київ К/800/12337/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашінкової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративними позовами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») Кадирова В.В., за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - фонд, ФГВФО), про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що дії відповідачів суперечать нормам законодавства та порушують її права і законні інтереси як вкладника.

Просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16 вересня 2015 року № 813 в частині визнання нікчемним договору № 001-16527-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у Євро від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк»;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО лише частинами суми відшкодування у розмірі 41 021,25 гривень замість 191 951,90 гривень;

- зобов'язати уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок ФГВФО, відносно ОСОБА_1, зазначивши суму відшкодування у розмірі 191 951 гривень 90 копійок замість 41 021 гривень 25 копійок, та подати до ФГВФО додаткову інформацію про ОСОБА_1 щодо зміни розміру належних їй сум відшкодування за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок ФГВФО.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 28 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував наказ уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16 вересня 2015 року № 813 в частині застосування наслідків нікчемності договору № 001-16527-180215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».

Визнав протиправними дії уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО із визначенням суми відшкодування у розмірі 41 021,25 гривень, замість 191 951,90 гривень.

Зобов'язав уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок ФГВФО відносно ОСОБА_1 в частині визначення суми відшкодування у розмірі 191 951,90 гривень замість 41 021,25 гривень, та подати до ФГВФО додаткову інформацію про ОСОБА_1 щодо зміни розміру належних їй сум відшкодування за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок ФГВФО.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У своїх запереченнях позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення судів без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права, та зазначає наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 18 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладений Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» в Євро № 001-16527-180215, предметом якого є розміщення вкладником в банку суми вкладу в 5000 євро на строк до 23 лютого 2016 року з моменту зарахування вкладу на рахунок.

Пунктом 1.8 вказаного Договору було передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 (пункт 1.6 Договору).

Згідно з укладеною між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» додатковою угодою № 1 до договору № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: «зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються».

18 лютого 2015 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було зараховано переказ коштів від ОСОБА_3 в сумі 5000 євро, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46080786 від 18 лютого 2015 року.

Одночасно 18 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 002-16527-180215, предметом якого є розміщення Вкладником в Банку суми вкладу в 1000 євро на строк до 23 лютого 2016 року з моменту зарахування вкладу на рахунок. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.

Пунктом 1.8 Договору було передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Квитанцією від 18 лютого 2015 року № 46080564 ОСОБА_1 внесено на власний рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 1000 євро.

Також, 15 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір № 00006009516913 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» у гривнях. Згідно пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 10 000 гривень. Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26304112770720 (пункт 1.6 Договору).

Згідно постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02 вересня 2015 року (включно), а рішенням від 03 серпня 2015 року № 147 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02 жовтня 2015 року включно.

Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 02 жовтня 2015 року № 664 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення згідно із яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. строком на шість місяців з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочне виплати вкладникам ПАТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

12 жовтня 2015 року позивач звернулась до філії АТ «Укрексімбанк» в м. Полтаві та згідно заяви про видачу готівки отримала 41 021 гривень 25 копійок як виплату переказу, ініційованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується листом № 05-3178200 від 18 листопада 2015 року.

Після отримання від Фонду лише частини гарантованої суми відшкодування вкладу у розмірі 41 021,25 гривень позивачу на її адресу від представника АТ «Дельта Банк» за довіреністю - ОСОБА_4 надійшло повідомлення № 8821/3023 від 23 вересня 2015 року про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 згідно п. 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, отримавши 26 жовтня 2015 року в банку виписку по договору № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року, позивач дізналась, що згідно наказу від 16 вересня 2015 року № 813 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. в договорі банківського вкладу (депозиту) № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року вбачаються ознаки нікчемності в зв'язку з чим до нього застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту).

Позивач не погодився із наказом Уповноваженої особи Фонду від 16 вересня 2015 року № 813 за яким застосовано наслідки нікчемності договору від 18 лютого 2015 року № 001-16527-180215, діями цієї особи щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду лише частини суми відшкодування у розмірі 41 021,25 гривень замість 191 951,90 гривень, у зв'язку з чим звернулася до суду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З аналізу зазначених норм вбачається як обов'язок уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

В обґрунтування вимог як касаційної скарги так і в запереченнях на позов відповідач зазначає про те, що 18 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу № 001-16527-180215 з відкриттям депозитного рахунку № НОМЕР_1, кошти на який надійшли безготівковим внутрішньобанківським переказом, шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи - ОСОБА_3. За твердженням представника відповідача ці операції здійснювались за внутрішньобанківських проводок та не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів.

Однак, як зазначалось раніше і зазначені обставини встановлені судами попередніх інстанцій пунктом 1.8. договорів передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

Разом з тим, додатковою угодою № 1 до договору № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015року сторони виклали пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: «зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.

У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений».

За приписами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином позивач та ПАТ «Дельта Банк» самим договором та додатковою угодою до нього визначили, що кошти можуть бути перераховані з відкритого поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, а тому у відповідача були відсутні підстави вважати операції за договором банківського вкладу (депозиту) № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року такими, що здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок та не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів, а також визнавати договір нікчемним.

Разом із тим відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемними договору банківського вкладу у досліджуваному випадку; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

При цьому, як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим В.В., не визначена конкретна підстава нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року має ознаки нікчемного правочину у розумінні вимог цивільного законодавства України.

Судами також не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро № 001-16527-180215 від 18 лютого 2015 року.

Крім того, судами встановлено, що грошові кошти в сумі 5000 євро були перераховані на депозитний рахунок позивача з рахунку № 26208700117686 ОСОБА_3 що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46080786 від 18 лютого 2015 року.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 1 червня 2011 року №174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору позивачем були внесені, тоді як відповідачем доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було, а тому суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 220?, 223-224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді А.В. Єрьомін

О.В. Калашнікова