Ухвала суду № 63323344, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 грудня 2016 року м. Київ К/800/31614/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі №876/7335/16 (№803/1455/15) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2

від 02 березня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02 березня 2015 року, а також зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України суму надмірно сплачених платежів.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000017/2 від 02 березня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2015/00025 від 02 березня 2015 року.

Задовольняючи позов в частині скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дії митного органу при прийнятті оскаржуваних рішення та картки відмови є протиправними, оскільки позивачем при декларуванні ввезеного товару надавались всі документи, які підтверджують задекларовану митну вартість, проте митним органом було витребувано додаткові документи на підтвердження митної вартості, при цьому, застосувавши резервний метод, відповідач не довів неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Суди обґрунтовано зазначили про те, що повноваження митних органів щодо контролю за правильністю обчислення декларантом митної вартості повинні здійснюватись лише у спосіб, визначений законом.

При цьому витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що обумовлені неповнотою поданих документів для потвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені

ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 13 липня 2016 року у справі №805/778/13-а та від 02 червня 2015 року №21-498а15, який згідно зі статтею 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду

від 23 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду

від 02 листопада 2016 року у справі №876/7335/16 (№803/1455/15) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова