Ухвала суду № 63323301, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/32792/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, визнання протиправною бездіяльності,

встановив :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року, відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання Служби безпеки України та Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вчинити певні дії, а саме:

- зобов'язати Службу безпеки України, скасувати з 04 серпня 2006 року наказ Голови Служби безпеки України № 1257-ос від 4 серпня 2006 року, яким на підполковника ОСОБА_1 з посиланням на пункт "є" статті 68 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України накладене дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

- зобов'язати Службу безпеки України, скасувати з 29 вересня 2006 року наказ Голови Служби безпеки України № 1533-ос від 29 вересня 2006 року про звільнення підполковника ОСОБА_1 за підпунктом "а" пункту 65 та підпунктом "є" пункту 67 "Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України", затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001, (за службовою невідповідністю) в запас Служби безпеки України;

- солідарно зобов'язати Службу безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого скасувати, з 10 жовтня 2006 року наказ Першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Службу безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 10 жовтня 2006 року № 189-ос "Про виключення із списків особового складу підполковника ОСОБА_1.";

- солідарно зобов'язати Службу безпеки України та відповідача Інститут підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, поновити підполковника ОСОБА_1 з 10 жовтня 2006 року на військовій службі в Службі безпеки України на посаді не нижчій, ніж посада старшого викладача Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; на підставі пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України щодо цієї позовної вимоги у разі її задоволення судом допустити негайне виконання рішення суду;

- солідарно зобов'язати Службу безпеки України та Інститут підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, нарахувати з 10 жовтня 2006 року по дату набрання чинності судовим рішенням за цим адміністративним позовом підполковнику ОСОБА_1 всі види забезпечення, що відповідно до чинного законодавства підлягають нарахуванню військовослужбовцям, які проходять військову службу в Службі безпеки України, тобто нарахувати з 10 жовтня 2006 року по дату набрання чинності судовим рішенням за цим адміністративним позовом підполковнику ОСОБА_1 матеріальне, речове, грошове та інші види забезпечення, на яке підполковник ОСОБА_1 має право як військовослужбовець;

- стягнути зі Служби безпеки України, ідентифікаційний код юридичної особи 00034074, на користь позивача ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, суму матеріальної шкоди в розмірі 807129 грн 92 коп, нанесеної підполковнику ОСОБА_1 невиплатою грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 12 вересня 2016 року включно внаслідок незаконного звільнення зі Служби безпеки України підполковника ОСОБА_1;

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України, яка полягає у порушенні протиправною бездіяльністю Служби безпеки України вимог частини третьої статті 5 Закону України "Про Службу безпеки України", відповідно до якої орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності, не поновленням Службою безпеки України прав ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України ОСОБА_4 від 07 травня 2016 року;

- визнати протиправними дії Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, які полягають у порушенні листом на ім'я позивача тимчасово виконуючого обов'язки начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_5 від 20 травня 2016 року № 27/Ю-5/57 вимог частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої: Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судами встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі № 2035/2а-16/11, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року, скасовано постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2014 року (справа № 2035/2а-16/11) та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України ОСОБА_6, Служби безпеки України про визнання неправомірним та скасування наказу Голови Служби безпеки України № 1257-ос від 04 серпня 2006 року.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року, (справа № 389/08/2070) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування з 29 вересня 2006 року наказу Голови Служби безпеки України № 1533-ос від 29 вересня 2006 року про звільнення підполковника ОСОБА_1 за підпунктом «а» пункту 65 та підпунктом «є» пункту 67 «Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України», (за службовою невідповідністю) в запас Служби безпеки України, визнання протиправним та скасування з 10 жовтня 2006 року наказу Першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого полковника ОСОБА_7 від 10 жовтня 2006 року № 189-ос «Про виключення із списків особового складу підполковника ОСОБА_1.», визнання таким, що не відповідає частині першій статті 61 Конституції України, наказу Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 № 1257-ос від 4 серпня 2006 року, визнання протиправною бездіяльність Голови Служби безпеки України, що полягає у не скасуванні наказу Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 № 1257-ос від 04 серпня 2006 року, зобов'язання Голови Служби безпеки України скасувати наказ Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 № 1257-ос від 04 серпня 2006 року, поновлення підполковника ОСОБА_1 з 10 жовтня 2006 року на військовій службі в Службі безпеки України на посаді не нижчій, ніж посада старшого викладача Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, нарахування позивачу з 10 жовтня 2006 року по 27 квітня 2015 року матеріального, речового, грошового та інших видів забезпечення, стягнення з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 679566, 21 грн, нанесеної позивачу невиплатою за період з 01 січня 2008 року по 27 квітня 2015 року грошового забезпечення внаслідок його незаконного звільнення зі Служби безпеки України.

Вказаними судовими рішеннями, судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які набрали законної сили, встановлено, що передумовою видання кожного з наказів є настання певних подій (порушення військової дисципліни) та прийняття управлінських рішень (дисциплінарна відповідальність), які мають причинно-наслідкових зв'язок. Тобто, саме дії позивача, які виразились у розголошені конфіденційної інформації, що є власністю держави, є порушенням військової дисципліни, і саме ці дії в подальшому слугували основою в тому числі і для видання наказу Голови Служби безпеки України № 1257-ос від 04 серпня 2006 року. Відтак, законним є звільнення позивача з військової служби за службовою невідповідністю відповідно до пункту "є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Наказ Голови Служби безпеки України № 1533-ос від 29 вересня 2006 року про звільнення підполковника ОСОБА_1 в запас Служби безпеки України за підпунктом "а" пункту 65 та підпунктом "е" пункту 67 (за службовою невідповідністю) Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України та наказ першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого полковника ОСОБА_7 від 10 жовтня 2006 року № 189-ос «Про виключення із списків особового складу підполковника ОСОБА_1.», винесені на підставі наказу Голови Служби безпеки України ОСОБА_6 № 1257-ос від 04 серпня 2006 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення. Враховуючи, що наказ голови Служби безпеки України № 1257-ос від 4 серпня 2006 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, на час виключення позивача із списків особового складу втратив чинність, то згідно із пунктом 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного суду України підстави для визнання цього наказу протиправним і скасування відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову в даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законність звільнення ОСОБА_1 підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили. З огляду на принцип юридичної визначеності, суб'єктивне уявлення позивача стосовно правозастосування відповідних правових норм, які витікають із існуючих на час прийняття судового рішення фактичних обставин справи, не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, а саме скасувати накази, що стали підставою для звільнення позивача, а також поновити його на посаді та провести відповідні виплати, у тому числі і суму матеріальної шкоди.

Судами встановлено, що ОСОБА_8 07 травня 2016 року звернувся до відповідача із заявою в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", та листом від 01 червня 2016 року № 3/3-Ю-123/115 відповідач надав позивачу вмотивовану відповідь на його звернення, а саме, що питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з військової служби неодноразово були предметом судових розглядів за позовами позивача у судах різних інстанцій. У задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, судові рішення набрали законної сили, тому відсутні правові підстави для скасування наказів Голови Служби безпеки України від 04 серпня 2006 року № 1257-ос (про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю) та від 26 вересня 2006 року № 1533-ос (про звільнення позивача з військової служби в Службі безпеці України у запас Служби безпеки України), а також наказу першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 10 жовтня 2006 року № 189-ос (про виключення позивача зі списків особового складу) та поновлення його на військовій службі у Службі безпеки України.

Обґрунтовуючи безпідставність позовних вимог про порушення прав позивача діями Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, суди обох інстанцій виходили з того, що 20 травня 2016 року Інститутом підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, на звернення ОСОБА_1 від 02 травня 2016 року щодо видачі трудової книжки надано відповідь № 27/Ю-5/57, у якій із посиланням на приписи норм законодавства вказано, що записи про час військової служби повинні вносити до трудової книжки за місцем роботи, де позивач може вперше працевлаштуватися після звільнення з військової служби в Службі безпеки України. З метою реалізації своїх трудових прав він може отримати в Інституті довідку для підтвердження військової служби (за матеріалами архівної особової справи № 12282, яка зберігається в архіві управління Служби безпеки України в Харківській області), якою скористатись відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Судами попередніх інстанцій, спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 21-389а13), оскільки ОСОБА_1 стало відомо про його звільнення із Служби безпеки України 11 жовтня 2006 року, з цього ж часу при розгляді спору про поновлення на службі він не був позбавлений можливості ознайомитись з наказом про звільнення, який на той час носив конфіденційний характер та не міг бути вручений позивачу роботодавцем офіційно.

До того ж, встановлення Верховним Судом України факту відсутності в діях ОСОБА_1 розголошення конфіденційної інформації може стати підставою для перегляду справи про поновлення на роботі за нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням вимог законодавства, без урахування всіх обставин, повного та всебічного аналізу всіх матеріалів справи.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, визнання протиправною бездіяльності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак