Ухвала суду № 63323216, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Київ К/800/49119/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі № 808/7681/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглекомпозит» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглекомпозит» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014 року № 0000862200 на суму 11162,33 грн. та № 0000872200 на суму 170,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000862200 від 10.10.2014 року у розмірі 8270,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Вуглекомпозит» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами: «HAOSHI CARBON FIBER Co., LTD GANSU» (BAIYIY, Китай) за період з 14.11.2013 року по 15.09.2014 року та компанією «Snaipe Tools Co., Ltd.» (Корея) за період з 01.11.2013 року по 15.09.2014 року.

За результатами перевірки 29.09.2014 року складено акт № 812/08-25-22-022/36911804. Згідно висновків перевірки, викладених у акті, визначено, що імпортна продукція від нерезидентів надійшла з порушення строків, передбачених ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР) з урахуванням п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року №475 та п.1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу находжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року №163.

На підставі акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 10.10.2014 року прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2, ст. 4 Закону №185/94-ВР (у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно п. 1, п. 8 Постанови Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.2013 року № 453, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за № 1951/24483, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набрала чинності з 20 листопада 2013 року.

Відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 248, ч. 2 ст. 321 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Товар вважається ввезеним на митну територію України у разі перетину ним митного кордону України та подання органу доходів і зборів митної декларації для початку митного оформлення товару.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Торговий дім «Вуглекомпозит» доведено дотримання термінів розрахунку у іноземній валюті та не порушено розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР відносно поставки товару за зовнішньоекономічними контрактами, окрім трьох поставок з порушенням термінів у сукупності на 55 днів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000862200 від 10.10.2014 року у частині 8270,76 грн. скасовано апеляційним судом правомірно.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі № 808/7681/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Бухтіярова І.О. підпис Юрченко В.П.