Ухвала суду № 63323214, 07.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 грудня 2016 року м. Київ К/800/29593/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання зарахувати пільговий стаж і призначити пенсію,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії, зобов'язання зарахувати пільговий стаж та призначити пенсію на пільгових умовах за віком. В обґрунтування позову зазначив, що працював на роботах із шкідливими умовами праці, у зв'язку з чим має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). Проте, УПФУ в м. Лисичанську Луганської області відмовило йому у призначенні такої пенсії через відсутність первинних документів, що підтверджують пільговий стаж. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати УПФУ в м. Лисичанську Луганської області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи учнем електрослюсаря підземного у період з 19 березня по 16 травня 1990 року; з 12 серпня по 01 вересня 1992 року і гірником в ДП «Луганськвугілля» з 01 вересня 1992 року по 13 червня 1997 року; з 14 червня 1997 року по 30 червня 2000 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 11 серпня 2016 року, яку залишено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії УПФУ в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 1 статті 14 Закону №1788-ХІІ; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача. Зобов'язано УПФУ в м. Лисичанську Луганської області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно частиною 1 статті 14 Закону №1788-ХІІ, періоди роботи на шахті «Луганська» та шахті «Пролетарська» з 19 березня 1990 року по 30 червня 2000 року та призначити позивачу пенсію з 11 квітня 2016 року на пільгових умовах, відповідно до частини 1 статті 14 Закону №1788-ХІІ.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону №1788-ХІІ та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки доводам відповідача про відсутність первинних документів, що підтверджують пільговий стаж позивача, зокрема : копій наказів про зарахування і звільнення з роботи, спуску та виїзду в шахту, наявність підземної ставки, а ксерокопії наданих документів не завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Згідно з підпунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначені статтею 14 Закону № 1788-ХІІ, відповідно до частини 1 якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Водночас, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком № 1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Отже, за нормами статей 13,14 Закону № 1788-ХІІ до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку № 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Судами встановлено, що згідно із записами трудової книжки позивач працював:

- на посаді підземного учня електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «Луганська» ВО «Стаханіввугілля» у період з 19 березня по 16 травня 1990 року, тобто 1 місяць 27 днів (відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173);

- на посаді учня гірника підземного з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Луганська» В О «Стаханіввугілля» у період з 12 серпня по 27 жовтня 1992 р., тобто 2 місяці 15 днів (відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СССР від 26 січня 1991 року №10);

- на посаді гірника підземного з ремонту гірничих виробіток дільниці №3 з повним робочим днем під землею на шахті «Луганська» ВО «Стаханіввугілля» у період з 28 жовтня 1992 року по 04 січня 1996 року тобто 3 роки 2 місяці 6 днів (відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- на посаді підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею на дільниці №3 шахти «Луганська» ВО «Стаханіввугілля» у період з 05.01.1996 р. по 13.06.1997 р., тобто 1 рік 5 місяців 8 днів (відноситься до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162);

- на посаді підземного гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею дільниці по добутку №3 шахти «Пролетарська» ВО «Стаханіввугілля» у період з 14 червня 1997 року по 21 грудня 2000 року, тобто 3 роки 6 місяців 8 днів (відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162).

При цьому, в трудовій книжці ОСОБА_1 є запис, що за результатами атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за віком за Списком 1.

Крім того, позивачем додатково надано відповідачу копії наступних документів: особових рахунків, табелю проведення інструктажу від 15 вересня 1992 року, особистої картки форми №Т-2 шахта Луганська, наказу про переведення від 17 серпня 1989 року №130 к, заяви про переведення, наказу про переведення від 19 березня 1990 року №46к, наказу про звільнення до лав РА від 16 травня 1990 року №77к, заяви від 11 серпня 1992 року, наказу про приймання на роботу від 11 серпня 1992 року табелю про проходження ввідного та первинного інструктажу від 19 серпня 1992 року, наказу про допущення до самостійної роботи від 08 листопада 1992 року №483к, наказу від 02 жовтня 1995 року №736, наказу від 15 січня 1996 року №26, особистих рахунків з 1990 по 1996 рік, табелів обліку робочого часу за серпень-листопад 1992 року, вересень, травень 1993 року, січень, серпень, листопад 1994 року, травень, вересень 1995 року, січень 1996 року, наказу від 13 червня 1997 року №76к, заяви від 21 квітня 1997 року, наказу від 16 червня 1997 року №223к, довідка про заробітну плату від 27 лютого 2014 року №108, доповнення до довідки від 27 лютого 2014 року №108, №109, особистої картки форми №т-2 шахта Пролетарська, табелів обліку робочого часу з червня 1997 року, наказу від 21 грудня 2000 року , особистих рахунків з червня 1997 року по грудень 2000 р., форми Т-10, довідка про підтвердження стажу від 19 березня 2014 року №125.

Вирішуючи спір та оцінюючи надані докази у їх сукупності, суди врахували, що позивач на час звернення та в дійсний час не має можливості надати на адресу відповідача уточнюючі довідки, які б підтверджували наявність пільгового стажу за час роботи позивача на шахті «Луганська», «Пролетарська» у вищезазначені періоди, за незалежних від волі позивача причин, так як підприємство припинили свою діяльність, правонаступників згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не визначено. Копії первинних документів були надані архівом ДП «Луганськвугілля» у м. Стаханів, який в дійсний час, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що не заперечується і представником відповідача. Тобто отримати відповідну довідку з вказаного підприємства позивачем в будь-який спосіб неможливо.

За таких обставини, суди правильно зазначили, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах, оскільки цей стаж підтверджено записами трудової книжки та іншими наданими доказами.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 має достатньо пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 1 статті 14 Закону № 1788-ХІІ, суди дійшли висновку що рішення відповідача від 28 березня 2016 року про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним, а тому його слід скасувати та задовольнили позов.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить жодних мотивів, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук