Ухвала суду № 63323184, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/800/17719/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 5 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі №617/468/16-а за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської ради Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вовчанської міської ради Харківської області, в якому просив: зобов'язати відповідача внести зміни в рішення LXXV сесії Вовчанської міської ради Харківської області VI скликання № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадянської забудови доповнивши словами: „від угідь - забудовані землі"; зобов'язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію в сумі 5000 гривень за моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вовчанської міської ради Харківської області № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року йому наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадянської забудови. Вважає, що в вказаному рішенні допущена технічна помилка, просив її виправити, шляхом внесення змін у вказане рішення, а саме вказати: „від угідь - забудовані землі", стягнути моральну шкоду та судові витрати.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 5 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Вовчанської міської ради Харківської області № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадянської забудови.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в рішенні Вовчанської міської ради Харківської області № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року відсутні технічні помилки, а доводи позивача про те, що вказане рішення треба доповнити словами: „від угідь - забудовані землі" не ґрунтуються на нормах матеріального права. Також, не надано доказів про те, що вказане якимось чином порушує права позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування" та статті 12 Земельного кодексу України повноважень міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Судами встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рішенням Вовчанської міської ради Харківської області № 9.43-VI від 7 жовтня 2015 року „Про надання ОСОБА_1 дозвілу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадянської забудови", позивачу був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з подальшою передачею земельної ділянки у власність за рахунок земель житлової та громадянської забудови.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками судів, що вказане рішення прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене рішення будь-яких технічних помилок не містить, права, свободи та інтереси позивача не порушує.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.ч.1-2 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Рішення LXXV сесії Вовчанської міської ради Харківської області VI скликання № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року позивачем не оскаржується, натомість заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до зазначеного рішення доповнивши словами: „від угідь - забудовані землі", позивач посилається на те, що відповідачем допущена технічна помилка, що за наслідком розгляду встановлених в справі обставин судами попередніх інстанцій спростовано.

Разом з тим, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем не наведене нормативне обґрунтування своїх доводів щодо необхідності доповнення вказаного рішення словами: „від угідь - забудовані землі". Також, не надано доказів, що вказане якимось чином порушує права позивача.

Судами встановлено, що у відповідності до змісту Пояснювальної записки до проекту землеустрою земельна ділянка відводиться за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель земельна ділянка віднесена за проектом - секція В.02.02.05. - для будівництва індивідуальних гаражів, що відповідає змісту рішення рішення LXXV сесії Вовчанської міської ради Харківської області VI скликання № 9.43-V1 від 7 жовтня 2015 року.

Виходячи з відсутності порушених прав позивача суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх захисту, як і підстав для задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 5 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: