Ухвала суду № 63323083, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2016 р. м. Київ К/800/11976/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЗагороднього А.Ф., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представника позивача - Мельника В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кей-Колект» до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ), третя особа - ОСОБА_5, про скасування постанови в частині та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову, якою накладено арешт на спірне нерухоме майно, а саме: постанову ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 09 липня 2009 року № 13639022 в частині накладення арешту на нерухоме майно (квартира загальною площею 47,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) та зобов'язати відповідача винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, що перебуває в іпотеці позивача на підставі Іпотечного договору №11174276000/11174294000/З від 22 червня 2007 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України. Роз'яснено позивачу, що з такими позовними вимогами він може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір та з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань укладений також іпотечний договір №11174276000/11174294000/З від 22 червня 2007 року, предметом якого виступило належне на праві приватної власності ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 47,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору відступлено ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, укладеного позивачем з АКІБ «УкрСиббанк».

Постановою ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 09 липня 2009 року № 13639022 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 47,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з цим позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем фактично порушується питання про визнання за ним права власності на вказану квартиру, яка належить ОСОБА_5, а тому спір не є публічно-правовим.

Проте, з такими висновками судів погодитися неможливо.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

З матеріалів справи видно, що позивач не є стороною у виконавчому провадженні, тому суди помилково вважали, що даний спір не підвідомчий адміністративним судам.

Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді А.Ф. Загородній Ю.К. Черпак