Ухвала суду № 63323048, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"30" листопада 2016 р. м. Київ К/800/53417/15

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічніченко А.А., представників позивача Грабара М.Ф., Ворника В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс «Юність» (далі - ТОВ ОК «Юність») до відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року представник ТОВ ОК «Юність» звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати нечинною та скасувати постанову державного виконавця від 11 липня 2012 року про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЄВРОУНІВЕРСАЛ» (далі - ТОВ «УКРЄВРОУНІВЕРСАЛ»);

звільнити з під арешту все нерухоме майно, яке входить до складу цілісного майнового комплексу, та належить позивачеві і зняти заборону з оголошення відчуження цього майна.

Посилався на незаконність оскаржуваного рішення, оскільки майно, на яке накладено арешт, належить ТОВ ОК «Юність», хоча останнє не є боржником у справі.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 19 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право власності на майно, на яке накладено арешт, не зареєстроване за ТОВ ОК «Юність» у встановленому законом порядку, тому постанова є законною і обгрунтованою.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на те, що представника позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що позбавило можливості брати участь у справ, відповідно, надавати докази, приймати участь у досліджені доказів, наданих іншими особами. Зазначені обставини призвели до ухвалення незаконних рішень.

У судовому засіданні представники позивача, вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримали.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Принципи адміністративного судочинства як правова категорія становлять основу адміністративного процесу. Одним із таких принципів є принцип змагальності сторін, відповідно до положень якого, викладених у частині першій статті 11 КАС України, особи, зацікавлені в результатах справи, мають право відстоювати свої вимоги або заперечення цих вимог у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, брати участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своїх думок з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні.

Аналогічне правило закріплене у статті 49 КАС України, згідно якого особи, які беруть участь у справі мають право, зокрема:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Для реалізації зазначеного права визначено порядок судових викликів і повідомлень. Згідно із статтею 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Порядок вручення повістки встановлено статтею 35 КАС України. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (частина восьма статті 35 КАС України).

За правилами частини другої статті 39 КАС України порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

Згідно фактичних обставини справи, представник позивача належним чином не був повідомлений про час та місце слухання справи як в суді першої так і апеляційної інстанції. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили, що ТОВ ОК «Юність» зазначило адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) в Єдиній базі даних електронних адрес.

Наведені обставин призвели до порушення прав позивача на справедливий суд, в тому числі на використання прав, передбачених статтею 49, 50 КАС України.

З урахуванням наведеного, судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді необхідно належним чином повідомити осіб, які беруть участь у справі. На підставі зібраних та досліджених доказів встановити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджені.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника представника товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс «Юність» задовольнити.

Скасувати судові рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман