Ухвала суду № 63322978, 07.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 грудня 2016 року м. Київ К/800/33474/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просив суд: визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 року відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону про прокуратуру), а з 29.03.2015р. по 08.09.2015р. у розмірі, визначеному абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону про забезпечення права на справедливий суд; зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області здійснити ОСОБА_1, перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року у розмірі, визначеному абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону про прокуратуру, а з 29.03.2015р. по 08.09.2015р. у розмірі, визначеному абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону про забезпечення права на справедливий суд, виплативши різницю з нарахованих сумах з урахуванням всіх надбавок та з урахуванням виплачених за цей період коштів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до Постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема, розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону №2453-VІ та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року не передбачено, відповідач як головний розпорядник бюджетних коштів не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що відсутність законодавчого механізму реалізації права працівника апарату суду заробітної плати в розмірі, передбаченому ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" у період з 26.10.2014 по 08.09.2015 включно не є перепоною для нарахування та виплати їй заробітної плати на рівні визначеному Законом, оскільки закони України мають вищу юридичну силу аніж постанови Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

Також, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 820/4648/15, від 13 липня 2016 року № 820/4653/15 та № 818/3372/15.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка