Ухвала суду № 63322528, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/23635/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року

у справі №826/20577/15

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві)

до Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс» (наділі - ПП «Іса Прайм Девелопментс»)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила стягнути з ПП «Іса Прайм Девелопментс» податковий борг у розмірі 36240931,80 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 36240931,80 грн., який виник у зв'язку з несплатою ним визначених позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов'язань за вирахуванням наявної переплати, а саме: від 26.06.2013 року №0003462230, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38101415,00 грн. за основним платежем та 9525353,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 18.11.2014 року №0024511704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» в розмірі 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 18.11.2014 року №0024611704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» в розмірі 2040,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 року №0003462230 оскаржено ПП «Іса Прайм Девелопментс» у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2015 року у справі №826/135/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Докази оскарження податкових повідомлень-рішень від 18.11.2014 року №0024511704 та від 18.11.2014 року №0024611704 відповідачем не подано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

За правилами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

В матеріалах справи наявна податкова вимога від 24.03.2014 року №1038-25, отримана відповідачем 31.03.2014 року, яка, як з'ясовано судовими інстанціями, складена ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві не внаслідок несплати ПП «Іса Прайм Девелопментс» грошових зобов'язань, збільшених згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.06.2013 року №0003462230, від 18.11.2014 року №0024511704, від 18.11.2014 року №0024611704, а за іншими узгодженими грошовими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому, податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій цілком об'єктивно відхилили доводи ПП «Іса Прайм Девелопментс» про те, що наявна в матеріалах справи податкова вимога є неналежним доказом вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З огляду на отримання ПП «Іса Прайм Девелопментс» податкової вимоги від 24.03.2014 року №1038-25, що засвідчується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та фактично не заперечується відповідачем, не заслуговує на увагу і посилання останнього на порушення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, в частині ненадання опису вкладення як належного та допустимого доказу, на думку платника, отримання ним вказаної податкової вимоги.

Колегія суддів відхиляє і доводи відповідача про те, що порядок розгляду питання про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують платника податків-боржника, передбачає обов'язкове звернення контролюючого органу з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України й лише в разі відмови в прийнятті цього подання заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку позовного провадження.

Так, норми Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення органу державної фіскальної служби в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу в загальному порядку. Тобто, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві в розглядуваній ситуації правомірно звернулася до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в порядку позовного провадження.

За наведених обставин, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з ПП «Іса Прайм Девелопментс» спірної суми податкової заборгованості.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2016 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс» судовий збір в сумі 5846,40 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Т.М. Шипуліна