Ухвала суду № 63322484, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/20004/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І. Веденяпіна О. А.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представник позивача Гінінгер А. З.

представник відповідача Шеромов В. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів" (далі - ТОВ ВКП "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - ДПІ у м.Чернівцях) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Чернівцях залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м.Чернівцях подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м.Чернівцях проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки 09.09.2015 року складено акт №798/24-12-22-08/002922818.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема порушення вимог п.138.2, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.1, п. 198.6 ст.198 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003082205 від 25.09.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 3469595,25 грн., з них за основним платежем 2762997, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 690749,25 грн.

Вказане рішення було оскаржено до Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Внаслідок адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у Чернівецькій області за № 1705/10/24-13-10-01-08 від 25.11.2015 р. скасовано податкове повідомлення-рішення №0003082205 від 25.09.2015 р. в частині 12679,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ та в частині 3169,75 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін.

03.12.2015 року податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0004032205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 3453746,25 грн., з них за основним платежем 2762997,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 690749,25 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ Тепловогнезахист, ТОВ Торговий дім ТІМ-Ротис, ТОВ Ротис ЛТД були укладені договори щодо придбання виробів із теплоізоляційних мінеральних матеріалів. Придбаний товар був використаний у власній господарській діяльності, у тому числі шляхом використання у виробництві. Виготовлена продукція, а саме вироби з теплоізоляційних мінеральних матеріалів ТОВ "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів", до складу якої входили як базальтове волокно так і фольга, були позивачем реалізовані її кінцевим споживачам.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

ПК України не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

Наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту. Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на момент здійснення господарських операцій із позивачем ТОВ Тепловогнезахист, ТОВ Торговий дім ТІМ-Ротис, ТОВ Ротис ЛТД були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (були платником ПДВ), яка у т.ч. надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати їх покупцям податковий кредит.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що первинні документи по договорах між позивачем та ТОВ Тепловогнезахист, ТОВ Торговий дім ТІМ-Ротис, ТОВ Ротис ЛТД оформлені відповідно положенням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., №996-ХІV (далі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.07.1999 року, №88.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ Тепловогнезахист, ТОВ Торговий дім ТІМ-Ротис, ТОВ Ротис ЛТД щодо придбання виробів із теплоізоляційних мінеральних матеріалів носили реальний характер, внесли зміни в структуру активів позивача та були спрямовані на отримання ним прибутку, а тому за їх рахунок позивач мав всі законні підстави формувати податковий кредит.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Чернівецький завод теплоізоляційних матеріалів".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко О. А. Веденяпін