Ухвала суду № 63322447, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/9942/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Горбатюка С.А., Мороз Л.Л., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №808/6079/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення №112050000/2015/000119/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації №112050000/2015/00263 від 23.06.2015р., -

ВСТАНОВИЛА :

31 серпня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000119/1 від 23.06.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00263 від 23.06.2015.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000119/1 від 23.06.2015. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00263 від 23.06.2015.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариством укладено з компанією «Халлвард Лерой АС» (Норвегія) контракт №200F/2015Н від 07.05.2015 (далі Контракт), за умовами якого остання зобов'язалась продати, а Товариство купити морожену та охолоджену рибу і субпродукти, асортимент, кількість, якість та ціна яких узгоджуватиметься сторонами Контракту у підтвердженнях замовлення/інвойсах на кожну поставку.

Згідно з п.4.2 Контракту вартість тари включена у вартість товару.

Відповідно до п.6.4 Контракту перевезення товарів від Компанії «Халлвард Лерой АС» здійснюється автомобільним транспортом. Стандартні умови поставки за даним Контрактом - FCA пакувальна станція (Норвегія), FCA-Осло (Бельгія).

При цьому згідно п.6.3 Контракту сторони домовились, що окремі умови поставки товару можуть бути узгоджені у підтвердженнях замовлення/інвойсі на поставку партії товару.

В інвойсі постачальника № 4312961 від 17.06.2015 зазначається перелік партії товару, що постачається на умовах FCA Хітра, Норвегія, серед якого:«Морожені обрізки лосося б/ш, з кістками» за ціною 2, 275 дол. США за кг; «Морожені обрізки лосося» за ціною 0,8 дол. США за кг.

З метою розмитнення товару позивачем подано до Митниці митну декларацію №112050000/2015/009839 на товар: «Обрізки лосося морожені зі шкірою - 5280 кг/ 352 карт. коробів по 15 кг на 8 дерев'яних палетах (продукція обгорнута п/ет плівкою, з наявністю шкіри, кісток, шматків плавців, харчові приправи та добавки відсутні, термін зберігання 12 міс. з дати виробництва, виробництво - лютий-травень 2015 р.). Митна вартість вказаного товару заявлена позивачем за ціною договору (Контракту), тобто за основним методом відповідно до ст.58 МК України та складала 111162,18 грн.

На підтвердження митної вартості товару декларантом разом з декларацію також подано контракт № 200F/2015Н від 07.05.2015; інвойс № 4312961 від 17.06.2015; калькуляцію постачальника від 17.06.2015; прайс-лист від 09.06.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 17.06.2015; рахунок перевізника № 1972-2015 від 18.06.2015; фінансову довідку № 06/02-575 від 22.06.2015; договір міжнародного перевезення №2015МП/15L від 01.01.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 22.06.2015 серії ЄРД-00 №089872; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 17.06.2015 №15400001952; сертифікат походження №СО961 від 17.06.2015; сертифікат якості б/н від 17.06.2015; експортну декларацію № 080790 2015118027 від 17.06.2015; лист постачальника від 29.10.2014 про заводи-виробники.

Під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару та митного оформлення, митним органом було встановлено, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: відповідно до умов п.7.2 Контракту вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 17.06.15 не містить витрат, зазначених в пункті Контракту (доставка, оформлення документів, податки та збори), натомість в Контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії).

Крім того, в вартість товару включаються витрати на доставку відповідно до умов Інкотермс, хоча на умовах FСА такі витрати додаються окремо; в прайс-листі б/н від 09.06.2015 вказано ціну для товару морожені обрізки лосося, а товар в МД має назву обрізки лосося морожені зі шкірою; в калькуляції б/н від 17.06.2015 вказано розрахунок ціни для товару морожені обрізки лосося, а товар в МД має назву обрізки лосося морожені зі шкірою.

З огляду на вищевказані розбіжності Митницею витребувано у Товариства додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.3 ст.53 МК України.

23 червня 2015 року позивачем надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: висновок Запорізької Торгово-промислової палати від 19.06.15 № ОИ-323; лист виробника (Компанії «Халлвард Лерой АС») від 23.06.15 з поясненнями щодо складових калькуляції та умов поставки.

23 червня 2015 року Митницею направлено позивачу повідомлення про те, що під час розгляду додатково наданих документів встановлено наступне: у висновку Запорізької ТПП № ОИ-323 від 16.06.2015 зазначено ціновий діапазон від 0,6 дол. США за кг до 1,09 дол. США за кг - тобто ціна товару може бути й вищою від заявленої та вказано ціни на товар "обрізки лосося морожені", а товар в МД має назву "обрізки лосося морожені зі шкірою"; наданий лист виробника, направлений на спростування розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, не містить додаткової інформації для підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

За результатами опрацювання поданої декларації та доданих документів Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000119/1 від 23.06.2015, яким митна вартість Товару визначена згідно з положеннями ст.64 МК України із застосуванням другорядного методу 2(ґ) на рівні 1,1 дол. США за кг на підставі наявних у Митниці відомостей за МД №112050000/2015/008598 від 02.06.2015.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00263 повідомлено Товариство про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є необґрунтованими та протиправними, оскільки митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Між тим, відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган посилався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості, наявність розбіжностей у документах поданих декларантом для здійснення митного оформлення товару. При цьому, відповідачем був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Проте, ті розбіжності в документах на які вказав митний орган, не відносяться до відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.

З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

З матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару митним органом визначено те, що за умовами п.7.2 Контракту вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця, при цьому надана до митного оформлення калькуляція від 17.06.2015 не містить витрат, зазначених в пункті Контракту (доставка, оформлення документів, податки та збори), натомість в Контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії).

Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання відповідача на розбіжності між даними Контракту та калькуляції не можуть свідчити про надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару, про яку зазначає відповідач, оскільки калькуляція законодавцем не віднесена до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів і тому дані калькуляції не можуть братись до уваги, як обов'язкові, при визначенні митної вартості товарів.

Щодо посилань Митниці на те, що в вартість товару включаються витрати на доставку відповідно до умов Інкотермс, хоча на умовах FСА такі витрати додаються окремо, то такі посилання відповідача є необґрунтованими.

Під поставкою на умовах FСА (Інкотермс 2010) розуміються умови поставки, коли основну частину перевезення забезпечує покупець. При цьому покупець сам обирає вид транспорту, сам організує весь ланцюгу доставки, укладає договори перевезення, а зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним, коли він поставляє товар - після його митного оформлення у режимі експорту - перевізнику, визначеному покупцем - у визначеному місці, тобто поставка продавцем до пункту завантаження (у даному випадку м.Хітра, Норвегія).

З наданих позивачем до митного оформлення документів вбачається замовлення Товариством транспортних послуг на перевезення товару перевізнику - SIA Lars Prim з м.Хітра (Норвегія) до м.Запоріжжя (Україна). При цьому матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про те, що вищевказані витрати на доставку (транспортні послуги) включені саме у вартість товару.

Також, щодо посилань відповідача на те, що у прайс-листі від 09.06.2015 вказано ціну для товару «морожені обрізки лосося», а товар в МД має назву «обрізки лосося морожені зі шкірою», і так само в калькуляції від 17.06.2015 вказано розрахунок ціни для «товару морожені обрізки лосося», а товар в МД має назву «обрізки лосося морожені зі шкірою», то як вбачається з наданих декларантом до митного оформлення документів, за інвойсом № 4312961 від 17.06.2015 поставлялись і «Морожені обрізки лосося б/ш, з кістками», і «Морожені обрізки лосося», тобто обрізки лосося зі шкірою і без шкіри, але за ціною 0,8 дол. США за кг поставлялись саме «Морожені обрізки лосося» і те, що цей вид обрізок поставлявся зі шкірою, підтверджено у листі постачальника (Компанії «Халлвард Лерой АС») від 23.06.2015. Також, ці розбіжності пояснено позивачем тим, що в МД назва товару вказується декларантом з доданням характеристик, необхідних для вірної класифікації товару.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: