Ухвала суду № 63322442, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/5505/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Кравцова О.В., Єрьоміна А.В., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИЛА :

30 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014; визнати протиправним та скасування оформлену картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що 31 жовтня 2014 року позивач звернувся до Митниці з митною декларацією №110100000/2014/230136 для здійснення митного оформлення товару, що надійшов на його адресу на виконання умов Контракту №2828-CF/BF від 17.09.2014 року укладеного з «CONSORFRUT, S.L.» (Іспанія) товару - «хурма свіжа: Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» вагою 17990кг.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем при здійсненні митного оформлення разом з декларацією надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2828-CF/BF від 17.09.2014; пакувальний лист № 2 від 22.10.2014; специфікацію № 2 від 22.10.2014; рахунок-фактуру (інвойс) №011405668 від 22.10.2014 року; № 017798 від 22.10.2104; калькуляцію транспортних витрат № 31/10/1 від 31.10.2014; заявку на перевезення № Доп від 20.10.2014; рахунок-проформу перевізника від 20.10.2014; заяву на страхування № 13 від 27.10.2014; прайс-лист б/н від 22.10.2014; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією № ГО-4920/2 від 27.10.2014; договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014; договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014; специфікацію до договору комісії від № 2СО від 22.10.2014; договір перевезення № 643 від 01.04.2013; договір перевезення № 02/04/2013 року від 02.04.2013; фітосанітарний сертифікат CE/ES/ 0151674 5B від 24/10/2014; сертифікат переміщення 0212522F від 24.10.2014; сертифікат якості від 22.10.2014; експортну декларацію країни відправлення 14 ЕS0017411 091876 0 від 24.10.2014.

Відповідно до митної декларації від 31.10.2014 № 110100000/2014/230136 митна вартість товару задекларована позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються (за ціною контракту), в розмірі 0,6938 дол. EUR/кг.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей митним органом були виявлені розбіжності, в зв'язку з чим, позивача повідомлено про необхідність надання додаткових документів, зокрема, розрахунки перевезення третіми особами, які залучені для перевезення товару та данні, які зазначені в договорах на перевезення, а також пояснення щодо МД країни експорту та додаткові документи щодо підтвердження транспортних витрат.

Позивач письмово повідомив митницю проте, що надати додаткові документи немає можливості, а також, повідомив про факт проведення консультацій.

За результатами здійснення перевірки наданих позивачем документів Миницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014, відповідно до якого митну вартість скориговано до 1,38 EUR/кг (на товар «хурма свіжа : Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)») на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу.

На підставі вказаного рішення відповідачем виставлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано та у відповідності до положень законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості є необґрунтованими та протиправними, оскільки митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів була наявність таких обставин: відповідно до інформації експортних МД Європейського союзу, що надавались до митниці іншими імпортерами з урахуванням законодавства Євросоюзу, у гр. 46 МД міститься інформація про статистичну вартість товару на кордоні країни експорту, що включає в себе вартість на транспортування та страхування, які припадають на частину перевезення товару по території країни експорту. При заявлених умовах поставки FCA VALENCIA в наданій копії МД №14ЕS00174110918760 відомості в гр. 22 та гр. 46 однакові; в договорі на перевезення №643 від 01.04.2013 п. 3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС, за умовами FCA VALENCIA, Іспанія продавець товару не несе будь яких витрат з транспортування чи страхування товару, всі транспортні витрати (та страхування) несе покупець, а митне оформлення у країні відправлення здійснює продавець, тому відомості у гр.22 та 46 наданої позивачем митниці експортної декларації однакові.

При поставці товару на зазначених умовах складовими митної вартості товару є ціна товару за контрактом включаючи витрати з транспортування товару з м. Валенсія, Іспанія до пункту перетину кордону м. Ягодин, Україна та витрати на страхування товару. Вартість перевезення постачальника до м. Валенсія закладені у контрактну ціну товару.

Щодо підтвердження перевезення товару з м. Валенсія до м. Дніпропетровськ позивачем було надано відповідачу: договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (комітент) та позивачем (комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер (позивач) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «АТБ-маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення, при цьому п.3.5. зазначеного договору комісії також встановлено, що Комітент (ТОВ «АТБ-маркет») вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях); договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (клієнт) та ПП «Транс Логістик» (виконавець), з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.01.2014, заявка на перевезення № Доп від 10.10.2014 (відповідно до якої перевезення вантажу здійснюється з Іспанії до України, вантаж - хурма, вантажовідправник: СОКЗОНРКТІТ, 8.Ц вантажоотримувач: ТОВ «Будком Форт»); договір перевезення вантажу №02/04/2013 від 02.04.2013, укладений між ПП «Транс Логістик» (Замовник) та ПрАТ ТЕК «Західукртранс» (Виконавець). На підтвердження здійснення перевезення вантажу ПрАТ ТЕК «Західукртранс» надано СМЯ А № 017798;

Щодо транспортної складової митної вартості позивачем надано відповідачу: заявку на перевезення № Доп від 20.10.2014 (відповідно до якої перевезення вантажу здійснюється з Іспанії до України, вантаж - хурма, вантажовідправник: «CONSORFRUT, S.L.», вантажоотримувач: ТОВ «Будком Форт»); рахунок-проформа б/н від 20.10.2014 видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Валенсія до п/п Ягодин автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2 становлять 54 000 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3333,33 грн. без ПДВ); калькуляція витрат на доставку вантажу № 31/10/1 від 31.10.2014, відповідно до якої транспортні витрати від Ферарра, Іспанія до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 57333,33 грн.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на наявність сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.

Між тим, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: