ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
УХВАЛА
іменем України
"08" грудня 2016 р. Справа № 817/3397/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Іваненко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, переведення на роботу та стягнення моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу №373 о/с від 06.11.2015 року про звільнення старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області; зобов'язання поновити ОСОБА_3 на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями; скасування запису про звільнення, внесеного у трудову книгу; зобов'язання УМВС України в Рівненській області перевести ОСОБА_3 до органів національної поліції у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення по час розгляду справи; стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Рівненській області від 06.11.2015 за №373 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_3, старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Управління МВС України в Рівненській області .
Поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Управління МВС України в Рівненській області з 07 листопада 2015 року.
Зобов'язано Управління МВС України в Рівненській області вирішити питання щодо подальшого проходження ОСОБА_3 служби в органах Національної поліції України згідно поданого ним 05.11.2015 року рапорту.
Стягнуто з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року включно в розмірі 51 685 грн. 92 коп.
Стягнуто з Управління МВС України в Рівненській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що з 25.10.2005 року ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується його послужним списком. З 04.02.2014 року займав посаду старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області (а.с.43-50).
06.11.2015 року УМВС України в Рівненській області прийнято наказ №373 о/с «По особовому складу», відповідно до якого згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ вирішено звільнити у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_3, старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління УМВС України в Рівненській області (а.с.42).
Не погодившись з цим наказом, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з такого.
Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580) та «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року.
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Таким чином законодавець імперативно визначив спосіб і час попередження відповідних працівників.
Згідно пунктів 9, 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Таким чином, вищезазначені норми Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580 та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату начальник органу внутрішніх справ зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється та з'ясувати наявність наміру особи проходити службу в національній поліції.
Як встановлено судами, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з жовтня 2005 року, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 12 років 05 місяців 21 день. За період служби заохочувався 7 разів, діючих дисциплінарних стягнень не має. Обмежень, пов'язаних зі службою у поліції згідно з ст.61 Закону №580, не має.
Статтею 49 Закону №580 визначено вимоги до кандидатів на службу в поліції.
За змістом ст.50 цього Закону громадяни України, які виявили бажання вступити на службу до поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі. Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як свідчить зміст подання до звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України, позивач «має необхідні професійні знання, загальну ерудицію, відповідний практичний досвід для належного виконання функціональних обов'язків. Працює над підвищенням професійного рівня, вивчає нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ, і застосовує їх на практиці. За характером врівноважений, фізично розвинений добре. Матеріальну частину табельної вогнепальної зброї, правила використання та застосування її знає» (а.с.51-52).
Попри це, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем залишено поза увагою та не розглянуто рапорт позивача, в якому було висловлено бажання проходити службу в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області, як це передбачено п.9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що 05.07.2015 року ОСОБА_3 подав рапорти на ім'я начальника УМВС України в Рівненській області з проханням дозволити подальше проходження служби в підрозділах Національної поліції, а також на ім'я т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області - про прийом його на службу до поліції та призначення на посаду старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області (а.с.112,113).
Тобто, позивач у строк, відведений законом, виявив згоду на проходження служби в поліції, однак, його рапорт з незалежних від позивача причин за належністю не надійшов, та не був розглянутий у встановленому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті спірного наказу відповідач не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання позивача на службі та не перевірив можливості реалізації його права на прийняття на службу до поліції, а саме до Головного управління Національної поліції у Рівненській області.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580, з моменту опублікування даного Закону (з 06.08.2015 року) та до прийняття спірного наказу (06.11.2015 року) про звільнення позивача за пунктом 64 "г" (через скорочення штату), не запропонував позивачу жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, не перевірив можливості його подальшого використання на службі, а також чи відповідає позивач вимогам до поліцейського, не з"ясував чи бажає позивач продовжити службу в органах Національної поліції та не вирішив питання про перевод позивача до Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ УМВС України в Рівненській області №373 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_3 у запас Збройних Сил за п.64 «г» (через скорочення штатів), не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати УМВС України у Рівненській області та утворити Головне управління Національної поліції у Рівненській області.
Згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 року та 04.11.2014 року встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу вимог п.24 Положення №114 позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Управління МВС України в Рівненській області.
Суд першої інстанції, з урахуванням приписів статті 235 Кодексу законів про працю України, абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, п.1.7 Інструкції №499 та довідки ГУ Національної поліції в Рівненській області №224/29/01-2016 від 15.02.2016 року правильно розрахував та стягну на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 з 07.07.2015 року по 13.09.2016 року у розмірі 51685,92 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення - 165,66 грн., час вимушеного прогулу - 312 днів).
Рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої на користь позивача моральної шкоди відповідач не оскаржує.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" вересня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна
Т.В. Іваненко
Повний текст cудового рішення виготовлено "08" грудня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області вул.М.Хвильового , 2,м.Рівне,33028
4-Головне управління Національної поліції в Рівненській області вул.М.Хвильового,2,м.Рівне,33028
- ,
Судове рішення № 63322364, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/3397/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: