Постанова № 63322309, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/31684/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Овсюк Є.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Марцісь Ю.А.,

за участю:

представника позивача:Кобилянського Віктора Анатолійовича

представника відповідача: Олексюк Тетяни Святославівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу компанії "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом компанії "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування п. 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста Вінниці та надання розстрочення платежу" від 31.10.2013 року №2432 в частині затвердження додатку 5.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також, на неповне з'ясування судом всіх обставини справи, позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити вказаний адміністративний позов.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апелянта заперечила та просила суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку обставинам та доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Енгельса, 33,( Дубовецькій, 33) у м. Вінниця, на земельній ділянці площею 8,2093 га. Ця обставина підтверджена відповідним свідоцтвом про право власності від 29.11.2012 року, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна 28.02.2013 року.

Цілісний майновий комплекс був придбаний позивачем згідно договору купівлі- продажу 19.10.2001 року у ТОВ "Вінницький консервний завод" та відповідно до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстрований за компанією "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" 28.02.2013 року.

31.10.2013 року рішенням відповідача "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста Вінниці та надання розстрочення платежу" № 2432, затверджено Акт визначення розміру збитків від 30.10.2013 року, заподіяних тимчасовим зайняттям компанією «Ukinvest Develoment Limited» земельної ділянки міста, розмір збитків заподіяних територіальній громаді нараховані за період з 25.06.2012 року по 30.10.2013 року у вигляді земельного податку і становлять - 531 214,16 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» врегульовано, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статтей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Пунктом «д» статті 156 Земельного кодексу України встановлено , що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. 19 квітня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пункт 2 Порядку закріплює, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Пункт 4 Порядку визначає, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Таким чином, предметом правового регулювання норм статтей 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником цілісного майнового комплексу, розташованого по вул. Енгельса, 33,( Дубовецькій, 33) у м. Вінниця, на земельній ділянці площею 8,2093 га.

30 жовтня 2013 року Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста був складений Акт визначення розміру збитків в розмірі 531,214,16 грн., за використання земельної ділянки по вул. Енгельса,33 (Дубовецькій, 33) у м. Вінниця без правовстановлюючих документів у період з 25 червня 2012 року по 30 жовтня 2014 року площею 8,2093 га, в розмірі орендної плати, визначеної рішенням № 2432 .

В судовому засіданні представником відповідача, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Вінницької міської ради щодо сплати земельного податку саме позивачем було зазначено, що майновий комплекс розташований на даній земельній ділянці.

Однак, судова колегія з такими доводами представника відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач після купівлі ЦМК, починаючи з 2007 року по 2010 року неодноразово звертався до виконавчого комітету Вінницької міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки під ЦМК в оренду, на що йому було відмовлено.

А тому судом першої інстанції було помилково зазначено, про бездіяльність позивача, яка полягала у несплаті земельного податку, оскільки протиправною можна вважати лише таку бездіяльність, яка полягає в не вчиненні дій, які особа зобов'язана вчинити, як вбачається з вищезазначеного позивач вчиняв дії для оформлення права на земельну ділянку.

Статтею 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійних землекористувачів, що визначено підпунктом 14.1.72 статті 14.

Відповідно до податкового кодексу України, а саме:

пункту 14.1.34 власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно;

пункту 14.1.73 землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди".

Отже, відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачам, до яких не відноситься позивач.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано суду підтверджень, яку саме частину земельної ділянки використовує позивач у своїй діяльності, а також будь - яких доказів в розумінні ст. 69-70 КАС України в підтвердження того, що дана земельна ділянка на якій розташований ЦМК не є в користуванні або належить на праві власності іншим землекористувачам і за неї не сплачується земельний податок.

Посилання представника відповідача на Акт визначення розміру збитків від 30 жовтня 2013 року, в якому зазначено площу земельної ділянки, не може братись судом до уваги, оскільки в даному акті не вказано на підставі чого було встановлено дану площу.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до п.6.2.2 Податкового кодексу земельний податків за існуючу земельну ділянку має сплачуватись існуючим землекористувачем, більш того така сплата позивачем не можлива технічно, оскільки за відсутності кадастрового номеру земельної ділянки "фактичний землекористувач" позбавлений можливості належним чином заповнити декларацію з плати за землю.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідачем було незаконно прийнято рішення "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста Вінниці та надання розстрочення платежу" від 31.10.2013 року № 2432 в частині затвердження додатку 5, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, в деяких випадках помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, з порушенням норм процесуального права, яке підлягає скасуванню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач не довів належними доказами факт неправомірного користування спірною земельною ділянкою та заподіяння шкоди через неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Згідно п.1 п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу компанії "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом компанії "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов компанії "UKINVEST DEVELOPMENT LIMITED" до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування рішення - задовольнити повністю.

Скасувати п. 1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради "Про затвердження актів визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста Вінниці та надання розстрочення платежу" від 31.10.2013 року №2432 в частині затвердження додатку 5.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 грудня 2016 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.