Ухвала суду № 63322300, 07.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/375/16

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

07 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №31 о/с "По особовому складу" в частині звільнення начальника Хмельницького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі п. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" - через службову невідповідність;

- поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Хмельницького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області з 19 лютого 2016 року;

- стягнути з Головного управління національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 08 листопада 2016 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та одночасно, в результаті задоволення клопотання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, вирішено провести судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

В ході виникнення технічних проблем судове засідання саме в режимі відеоконференції за участю уповноваженого представника відповідача не відбулось.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 122-1 КАС України у разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України з серпня 1995 року на різних посадах.

Відповідно до наказу Національної поліції України від №24 о/с "По особовому складу" 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду начальника Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області з присвоєнням йому спеціального звання "полковник поліції".

За змістом наявного у матеріалах справи атестаційного листа, складеного на підполковника поліції ОСОБА_3 (М-085911), начальника Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, останній, за період служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді рекомендував себе енергійним та вимогливим керівником. Свої функціональні обов'язки виконує добросовісно. Вболіває за результати службової діяльності Хмельницького відділу поліції.

Полковник поліції ОСОБА_3 вміє виділити в роботі головне та спрямувати зусилля на виконання поставленого завдання. Відзначається схильністю до аналітичної, науково-творчої та викладацької роботи. Легко справляється із завданнями, які потребують організаторських здібностей. У службовій діяльності суворо дотримується вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України. Вміє будувати взаємовідносини з працівниками, керівництвом Головного управління. Користується авторитетом у товаришів по службі та керівництва, громадська думка щодо його діяльності є позитивною.

Рішучий, організований, володіє високою витримкою, здатністю контролювати власні емоції та поведінку. Добре розвинене почуття нового, постійно вивчає передовий досвід. На критику в свою адресу реагує конструктивно, уміє підпорядкувати себе вимогам, які випливають з поставлених завдань. Уміє бачити назрілі проблеми, суперечності та визначати шляхи їх вирішення.

Істотних недоліків в службовій діяльності та особистій поведінці не допускає. Працює над підвищенням освітнього та культурного рівнів, фізичної та відомчо-професійної підготовленості, приділяє увагу самовдосконаленню, вивченню іноземних мов.

За період служби в органах внутрішніх справ неодноразово нагороджувався та заохочувався відомчими відзнаками МВС України.

За результатами тестування на загальні навички отримав 42 бали із 60 можливих при мінімумі 25 балів, професійного тестування - 42 бали із 60 можливих при мінімумі 25 балів.

Згідно з протоколом засідання атестаційної комісії №2 ГУНП у Хмельницькій області позивач включений до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 25.01.2016 року.

Згідно з протоколом ОП № 15.00002432.0015924 від 30.01.2016 року атестаційною комісією за результатами співбесіди прийнято рішення про проходження позивачем поліграфного опитування.

Відповідно до інформації про результати поліграфного опитування від 05.02.2016 року відповідно до пункту 7.2 Інструкції по застосуванню комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2004 року №842, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2004 року за №1373/9972, орієнтована інформація яка отримується в результаті опитування з використанням поліграфа є підставою 1) провести службову перевірку відносно працівників органів внутрішніх справ, 2) додаткову перевірку отриманих відомостей стосовно кандидата.

На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії №2 ГУНП у Хмельницькій області (4 осіб) більшістю голосів (4 - "за") прийняли рішення, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (протокол ОП № 15.00003040.0015924 від 08.02.2016 року).

Не погоджуючись з висновком зазначеної атестаційної комісії №2, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, однак, за результатом розгляду скарги відповідно до протоколу ОП №15/17 від 17.02.2016 року її відхилено, оскільки ОСОБА_3 під час співбесіди проявив нещирість. Показав недостатній рівень знань законодавства та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції. Крім того до уваги взято інформацію поліграфа.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, зважає на наступне.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Наказом Міністра внутрішніх справ України № 1465 від 17.11.2015 року затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).

Згідно з статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 3 Інструкції, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, під час атестації перевіряється чи відповідають займаній посаді ділова кваліфікація, рівень знань і навичок, інші суспільно значущі якості поліцейського. Атестація повинна сприяти поліпшенню якісного складу поліцейських, їх ефективному використанню, росту професійної компетентності, підвищенню кваліфікації, посиленню організованості, відповідальності, дисциплінованості. Атестація має здійснюватися на засадах законності, об'єктивності, гласності, колегіальності, неупередженості.

Аналізом положень частини другої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підтверджується, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Судом встановлено, що позивач виявив бажання служити в Національній поліції України, з метою підтвердження своїх професійних якостей вирішив пройти атестування та зареєструвався в єдиній цифровій відомчій телекомунікаційній мережі МВС.

Як зазначено вище, відповідно до атестаційного листа підполковника поліції ОСОБА_3 (М-085911), за результатами атестування позивач з тестування на загальні навички отримав 42 бали із 60 можливих та по професійному тестуванні - 42 бали із 60 можливих.

Пунктом розділу IV 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Згідно з протоколом ОП № 15.00003040.0015924 від 08.02.2016 року члени атестаційної комісії №2 ГУНП у Хмельницькій області (4 осіб) більшістю голосів (4 - "за") прийняли рішення, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, з аналізом вищевказаної норми підтверджується, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.

Проте, в рішенні атестаційної комісії, щодо висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, атестаційною комісією не вказано з яких підстав комісія дійшла такого висновку, якими критеріями вона керувалася, приймаючи таке рішення, перелік питань, які були поставлені позивачу не вказаний.

Згідно з висновком т.в.о. начальника ГУНП Хмельницькій області генерала поліції третього рангу М.О. Семенишина (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_3 займаній посаді відповідає.

За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до ОСОБА_3 заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" не застосовуються.

Згідно протоколу засідання атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області ОП № 15.00002432.0015924 від 30.01.2016 року, атестаційною комісією ініціювалося питання перевірки ОСОБА_3 з допомогою використання поліграфа.

Пунктом 8 Інструкції щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 2004 р. № 842 (Далі - Інструкція № 842), щодо оформлення та зберігання матеріалів інтерв'ю з використанням поліграфа визначено, що після закінчення роботи спеціаліст поліграфа готує довідку про результати проведеного дослідження. Довідка повинна відображати такі відомості: Загальна частина; Підстави проведення інтерв'ю та його мета; Місце і час проведення інтерв'ю; Поліграф, що використовувався, та кількість каналів реєстрації психофізіологічних показників; Назви основних тестових блоків опитувальника; Загальні відомості про спеціаліста поліграфа; Опис отриманих результатів та їх обговорення; Отримані позитивні реакції за кожним пред'явленим тестом; Додаткова інформація, якщо вона є важливою.

Згідно п. 1.8 Інструкції № 842, До роботи з поліграфом та проведення психофізіологічного інтерв'ю допускаються фахівці, які пройшли спеціальну підготовку та мають відповідний допуск (сертифікат, посвідчення) МВС України.

Проаналізувавши зміст інформації про результати поліграфного опитування від 05.02.2016 року, слід зазначити, що в порушення вимог Інструкції № 842, відомості та обставини, які передбачені пунктом 8 щодо позивача вказані не у повному обсязі. Крім того, зазначена інформація не містить відомостей про особу, що здійснювала тестування, її кваліфікація та підпис.

Відповідно до п. 7.2 Інструкції № 842, орієнтувальна інформація, що отримується в результаті скринінгової перевірки, є підставою зробити додаткову перевірку наданих відомостей про кандидата, здійснити службову перевірку щодо працівників органів внутрішніх справ України.

Однак в ході атестації та по її завершенню встановленні під час опитування з використанням поліграфа обставини причетності позивача до неправомірної діяльності не перевірялись, що може свідчити про їх безпідставність. Крім цього, данні отриманні з використанням поліграфа, без їх додаткової перевірки у встановлений законом спосіб не відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості в процесі доказування.

На обґрунтування прийнятого атестаційною комісією №2 ГУНП у Хмельницькій області рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність відповідачами на вимогу суду першої інстанції не було надано будь-яких належних та допустимих доказів.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення атестаційної комісії №2 ГУНП у Хмельницькій області, яке оформлене протоколом ОП № 15.00003040.0015924 від 08.02.2016 року та центральної апеляційної атестаційної комісії оформлене протоколом ОП № 15/17 від 17.02.2016 року, про те, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, як такі, що не ґрунтуються на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, та прийняті без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 24 Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Суд вважає, що невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведена працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційній комісії не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Під час розгляду справи про звільнення працівника через службову невідповідність, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків.

Оскільки, судова колегія апеляційної інстанції визнає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №2 ГУНП у Хмельницькій області, яке оформлене протоколом ОП № 15.00003040.0015924 від 08.02.2016 року, і слугувало єдиною підставою для винесення наказу т.в.о. начальника ГУНП у Хмельницькій області від 19.02.2016 року № 31 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби начальника Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3, тому зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, на думку судової колегії, відповідач не довів правомірності прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про незаконність звільнення позивача зі служби в поліції.

Перевіряючи у відповідності до вимог частини 3 статті 2 КАС України рішення відповідача Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області як суб'єкта владних повноважень щодо звільнення позивача зі служби в поліції, суд приходить до висновку, що таке рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, небезсторонньо (упереджено) та нерозсудливо, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до п.5 ч.10 ст.62 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У пункті 169 Рішення у справі "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вислів "згідно із законом вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права .

Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27.01. 2016 року по справі № 21-425а14.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 19 лютого 2016 року №31 о/с "По особовому складу" в частині звільнення начальника Хмельницького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі п. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" - через службову невідповідність, та поновлення на посаді.

Щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.02.2016 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Наведені положення норм трудового законодавства та встановлені вище обставини справи у своїй сукупності підтверджують обгрунтованість та вірність висновку суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу, починаючи із 19.02.2016 року по день прийняття рішення по справі.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.