Ухвала суду № 63322089, 06.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4144/16

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Осавуляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Тепличне» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Тепличне» до Державного інспектора сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії -,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року приватне підприємство «Тепличне» (далі - ПП «Тепличне», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 щодо проведення обстеження земельної ділянки 11 серпня 2016 року, яка знаходиться в оренді ПП «Тепличне» за адресою вул. Теплична, с.м.т. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем неправомірно здійснено позапланове обстеження земельної ділянки, яка належить позивачу на праві договору оренди, оскільки у ОСОБА_2, як посадової особи Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, відсутні повноваження на здійснення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ПП «Тепличне» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП «Тепличне», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП «Тепличне» зареєстровано Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 10 березня 2000 року, за адресою: 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, 1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. /а.с. 35/

Видами діяльності ПП «Тепличне» за КВЕД - 2010 є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 68.20 надання в оренду ц експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41вантажний автомобільний транспорт; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61допоміжна діяльність у рослинництві, що підтверджується довідкою АБ № 718589 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07 березня 2013 року. /а.с. 36/

18 червня 2004 року рішенням Авангардівської селищної ради №361-ХХ надано ПП «Тепличне» в довгострокову оренду, терміном на 49 років, земельну ділянку площею 53,246 га (під господарськими будівлями та дворами) із земель які знаходяться в постійному користуванні КСП «Тепличне» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Авангардівської селищної ради. /а.с. 28/

18 червня 2004 року між Авангардівською селищною радою (орендодавець) та ПП «Тепличне» (орендар) укладено типовий договір оренди землі, строком на 49 років. /а.с. 26-27/

Предметом договору оренди є земельна ділянка площею 53,246 га для ведення товарного сільгоспвиробництва, яка знаходиться на території Авангардівської селищної ради, вул. Теплична, 1. На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна згідно технічного паспорту на виробничі та невиробничі будівлі від 30 квітня 2004 року.

Договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації Авангардівської селищної ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 55 від 15 липня 2004 року. /а.с. 27 зворот/

10 серпня 2016 року відповідачем проведено обстеження земельної ділянки ПП «Тепличне», в результаті якого складений акт від 11 серпня 2016 року про порушення позивачем вимог ч.1 ст. 96 ЗК України (нецільове використання земельної ділянки).

Позивач не погоджується з вищевказаним актом перевірки та вважає, що ОСОБА_3 інспектором сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 здійснено перевірку без повноважень, до того ж вищевказаний акт обстеження земельної ділянки від 11 серпня 2016 року заповнений не в повному обємі, а саме, що «в акті обстеження не зазначено, яка саме діяльність здійснюється, в яких саме приміщеннях, на підставі чого зроблений висновок про те, що ця невизначена діяльність, не підпадає під товарне сільгоспвиробництво».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що перевірка позивача щодо стану дотримання субєктами господарювання вимог земельного законодавства здійснювалася відповідачем правомірно, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває в стані припинення з 14 липня 2015 року, однак запис до єдиного державного реєстру про його припинення станом на дату прийняття рішення по даній адміністративній справі не внесено, тому суд вважав, що ОСОБА_3 інспектор сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 на момент проведення перевірки діяв в межах наданих йому повноважень.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та Положення про державну інспекцію сільського господарства.

В апеляційної скарзі вказується на те, що на момент здійснення перевірки ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства було ліквідовано, таким чином проведення обстеження земельної ділянки посадовою особою відповідача здійснено неправомірно. А також зазначено, що під час перевірки жодних порушень не виявлено, оскільки не складено по відношенню до позивача будь-яких актів реагування (протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності).

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на наступне.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Приписами ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Положеннями п.4 Положення про ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, визначено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Згідно п.4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року № 770, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 34/20347), держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.6 розділу І Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року № 132, інспекційні органи здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) (п.п. 1.3). Планові та позапланові заходи здійснюються шляхом проведення перевірок, обстежень земельних ділянок (п.п.1.4).

Згідно п.1.6 Порядку суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з використанням земель усіх категорій та форм власності, зобов'язані безперешкодно допускати державних інспекторів сільського господарства для обстеження земельних ділянок, що перебувають у їх власності чи користуванні, надавати для ознайомлення і перевірки документи, які засвідчують це право, а також інші матеріали та інформацію, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Відповідно до пп. 3.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, підставами для здійснення позапланового заходу є отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення субєктом господарювання вимог земельного законодавства (із обовязковим зазначенням суті порушення).

Згідно п.4.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обовязки. Наказ має містити найменування субєкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

Пунктом 5.3 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, визначено, що за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання субєктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Акт за своєю правовою природою - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2016 року до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області надійшло колективне звернення громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, про нецільове використання земельної ділянки ПП «Тепличне» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, 1. /а.с. 34/

10 серпня 2016 року відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії Державної інспекції сільського господарства у Одеській області № 14пр, ОСОБА_3 інспектором сільського господарства в Одеській області заступником начальника Управління контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Теплична, 1, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область.

11 серпня 2016 року за результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, згідно якого встановлені порушення ч. 1 ст. 96 ЗК України (нецільове використання земельної ділянки), а саме розташування на орієнтованій площі 2,0 га будівель і господарського двору, що відповідає умовам типового договору оренди землі, але на вказаних обєктах здійснюється діяльність, яка не підпадає під товарне сільгоспвиробництво, інша територія земельної ділянки, взагалі не використовується. /а.с. 103/

Дослідивши матеріали справи та норми діючого законодавства, колегія суддів вважає, що відповідачем при здійснені перевірки позивача жодних порушень вимог порядку здійснення державного нагляду (контролю) підприємства у сфері господарської діяльності не допущено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підприємство при звернені до суду з адміністративним позовом та апеляційною скаргою посилається на положення постанов Кабінету Міністрів України № 447 від 30 червня 2015 року та № 442 від 10 вересня 2014 року, № 482 від 22 липня 2016 року, зазначив, що ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства ліквідовано, її функції із здійснення державного нагляд (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності покладені на ОСОБА_3 службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, на думку позивача, 10 серпня 2016 року ОСОБА_3 інспекція сільського господарства її територіальні органи та посадові особи не мали повноважень по виконанню функції із здійснення державного нагляду) (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, обстеження земельних ділянок па предмет виявлення нецільового використання земельних ділянок.

Колегія суддів вважає ці доводи апелянта безпідставними виходячи з наступного.

Приписами постанови Кабінету Міністрів України № 447 від 30 червня 2015 року «Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства», визначено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства за переліком згідно з додатком(ч.1). Установити, що територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконання своїх функцій і повноважень до їх передачі відповідним органам виконавчої влади (ч.2). В Переліку територіальних органів Державної інспекції сільського господарства, які ліквідуються, зазначено і ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства в Одеській області.

Згідно ч. 12 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами.

Приписами ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. /ч. 9 ст. 36/

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ОСОБА_3 інспекція сільського господарства в Одеській області перебуває в стані припинення з 14 липня 2015 року, однак запис до єдиного державного реєстру про її припинення станом на дату прийняття рішення по даній адміністративній справі не внесено.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне посилання підприємства на те, що під час здійснення перевірки позивача ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства в Одеській області вже було ліквідовано, оскільки дані доводи спростовано належними доказами, а саме записом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (зі змінами внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482, яка набрала чинності з 05 серпня 2016 року), передбачено ліквідувати ОСОБА_3 інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин - на ОСОБА_3 службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва - на ОСОБА_3 службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на ОСОБА_3 службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

В п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», вказано, що центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

До того ж, в матеріалах справи міститься, як додатковий доказ, лист від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 30 вересня 2016 року № 9-15-0.4-14684/2-16 /а.с. 95-96/, зі змісту якого вбачається, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, не здійснює функції по державному нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та відповідно до п.1.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання субєктами господарювання вимог земельного законодавства від 25 лютого 2013 року, державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання субєктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта щодо відсутності на момент перевірки повноважень у державного інспектора сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 на здійснення перевірки позивача є безпідставними.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідачем під час здійснення перевірки позивача жодних порушень не виявлено, так як в акті обстеження земельної ділянки не вказано будь-яких актів реагування (протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності), оскільки дані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме в акті перевірки зазначено, що під час обстеження вищевказаної земельної ділянки встановлено розташування на орієнтовній площі 2,0 га. будівель і господарського двору, що відповідає умовам типового договору оренди землі, але на вказаних обєктах здійснюється діяльність, яка не підлягає під товарне сільгоспвиробництво, що є порушенням вимоги п.а ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, а саме, нецільове використання земельної ділянки. Інша територія земельної ділянки, що надана Авангардівською селищною радою, а саме ПП «Тепличне» під товарне сільгоспвиробництво, взагалі не використовується, що також порушує вимоги п.а., ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, а саме, нецільове використання земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Тепличне» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв