Постанова № 63322002, 06.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р. Справа № 876/4165/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З

за участю секретаря Бедрій Х. П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі № 466/8895/15-а за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

1 листопада 2016 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2015 року по справі № 466/8895/15-а скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо не розгляду скарги від 2 жовтня 2015 року за вих. № 706 про вжиття термінових заходів до мешканців квартир № 1 - № 6, № 8 - № 10, зобов'язання відновити доступ до коридорів, балконів загального користування, щоб забезпечити право позивача вільного користування об'єктами загального користування.

Зобов'язано Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради розглянути скаргу від 2 жовтня 2015 року за вих. № 706.

10 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про прийняття додаткової постанови, оскільки судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши заяву, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви та прийняття рішення про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Норми частини 6 статті 94 КАС України передбачають, що якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частина 1 статті 94 КАС України судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 207 цього Кодексу у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

Відповідно до квитанції в матеріалах справи заявником було сплачено 1607,76 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Судовий збір сплачений в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову - в матеріалах справи відсутні квитанції про сплату такого позивачем.

Відповідно до роз'яснення Вищий адміністративний суд України в листі від 21 листопада 2011 року № 2135/11/13-11, відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про повернення судового збору.

Керуючись статтями 87, 94, 98, 168, 196, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі № 466/8895/15-а задоволити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1607,76 грн.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст постанови складено 9 грудня 2016 року