Ухвала суду № 63321892, 05.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 р. Справа № 876/8249/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.,

за участі представника відповідача: Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2016р. по справі № 803/529/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" звернулося в суд з позовною заявою до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2015 року № 0001962100 про збільшення суми грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на 82 466 грн. за основним платежем та 41 233 грн. за штрафними санкціями; № 0001972100 про збільшення суми грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на 9508 грн. за основним платежем та 4754 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2016р. по справі № 803/529/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 листопада 2015 року № 0001962100, № 0001972100.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач - ТзОВ "Воленерджі" в запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін. Також просить розглянути апеляційну скаргу без їхньої участі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Луцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за серпень 2015 року ТзОВ "Воленерджі".

В ході вказаної перевірки встановлено порушення ТзОВ "Воленерджі" статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23 січня 2015 року "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", в результаті чого ТзОВ "Воленерджі" занижено акцизний податок за серпень 2015 року на 91 974,00 грн., про що складено акт від 19 жовтня 2015 року № 4739/21.0/39465036.

На підставі вказаного акта, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2015 року № 0001962100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 82 466,00 грн. за основним платежем та 41 233,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001972100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 9 508,00 грн. за основним платежем та 4754,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що позивачем в графі 4 додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку за серпень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання по АЗС розташованих в м. Луцьку на 990 984,87 грн. (бензини моторні), 655 655,51 грн. (інші нафтопродукти), 2 674,42 грн. (паливо моторне альтернативне), всього - 1 649 314,80 грн.; по АЗС розташованій по вул. Європейська, 9 в с. Рованці Луцького району, на 58 621,56 грн. (бензини моторні), 41 051,40 грн. (інші нафтопродукти), 90 478,66 грн. (скраплений газ), всього - 190 151,62 грн.

Податковий орган вважає, що вказані суми не були включені ТзОВ "Воленерджі" до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого відбулось заниження податкового зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам, у розмірі 91 974,00 грн.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, платниками акцизного податку є, зокрема, особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України визначено, що нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне належать до підакцизних товарів.

Згідно положень п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно із Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05 липня 2004 року №130, роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Згідно з Порядком заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14, Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; у графі 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр.3 - гр.4)" вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Аналіз наведеного дає підстави колегії суддів дійти висновку, що окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Разом з тим, згідно положень пункту 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Норми п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України визначають, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також виключення застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) при відпуску нафтопродуктів за відомостями та за талонами підтверджується положеннями Інструкції № 281.

Зокрема, відповідно до пункту 10.3.1.1 Інструкції № 281, розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315.

Відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками, згідно п.п. 10.3.4.2 Інструкції № 281.

Разом з тим, норми п. 10.3.2 Інструкції № 281 встановлюють, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП, а до графи 4 - дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції щодо безпідставності твердження податкового органу про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, ними визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також Правила регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Таким чином, дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Також, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права ТзОВ "Воленерджі" здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо недоведення контролюючим органом протиправності відображення позивачем вартісних показників підакцизних товарів від їх реалізації для комерційного використання в графі 4 додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку за серпень 2015 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності.

Як підтверджується актом перевірки від 19 жовтня 2015 року, при її проведенні було використано декларації акцизного податку за серпень 2015 року, додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку за серпень 2015 року.

Відтак, у Луцької ОДПІ при проведенні камеральної перевірки з використанням податкової звітності з акцизного податку не було можливості встановити фактів реалізації нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання та, відповідно, складу податкових зобов'язань і повноти їх нарахувань, що згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту перевірки є передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а відак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі"до задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2016р. по справі № 803/529/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2016 року.