Ухвала суду № 63321830, 30.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №825/1535/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2016 року №102000010/2016/000188/2, №102000010/2016/000189/2, №102000010/2016/000190/2, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00191, №102110001/2016/00192, №102110001/2016/00193.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та Компанією «CHANGXING BAITE AND EXPORT CO. LTD» (постачальник) укладено контракт №BASM10/09/14, відповідно до якого останній зобов'язується поставити покупцю за заявкою товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити товар відповідно умовам контракту.

Відповідно до умов пункту 3 контракту, поставка по зазначеному контракту здійснюється у повній відповідності з Інкотермс - 2010. Умови поставки визначаються та узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та зазначаються в рахунку - фактурі. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту завантаження у зазначену дату або в межах узгодженого строку.

Згідно пункту 4 та 5 контракту, ціна за одиницю товару узгоджується та установлюється в рахунку - фактурі на кожну окрему партію. Сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передоплати згідно рахунку фактурі про передоплату, інша сума від повної вартості партії товару сплачується впродовж трьох місяців за фактичної дати постачання.

Згідно інвойсу від 27.05.2016 №BTCN2016271 та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці, складається з 41 найменування, в тому числі з клею, ліски для бісеру, липкої стрічки, декоративних бус та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 28415,87 доларів США.

Згідно інформації, зазначеної в інвойсі від 10.06.2016 № BTCN2016301 та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з трикотажних полотен, виготовлених з синтетичних волокон, текстильних матеріалів у вигляді жорсткої підкладки та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 32006,40 доларів США

Також згідно інвойсу від 10.06.2016 №BTCN2016300 та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з тканини з синтетичних ниток, тканини з ниток різних кольорів та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 34112,83 доларів США.

20.10.2014 між приватним підприємством «Національні традиції» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, відповідно до якого виконавець зобов'язується за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

З метою митного оформлення товару до митного органу в електронному вигляді 20.07.2016 подано митні декларації: №102110001/2016/201607, №102110001/2016/201610, та 21.07.2016 №102110001/2016/201630 згідно яких позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються

До вищевказаних декларацій додані наступні документи: контракт від 10.09.2014 №BASM10/09/14 з додатковими угодами до нього; інвойси від 27.05.2016 BTCN2016271; від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300, пакувальні листи від 27.05.2016 №BTCN2016271; від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300; видаткові накладні від 27.05.2016 №0000002016271, від 10.06.2016 №0000002016301; від 10.06.2016 №0000002016300; відвантажувальні специфікації від 31.05.2016 №BTCN2016271/571-1; від 15.06.2016 №BTCN2016301/601-1; від 15.06.2016 №BTCN2016300/601-1.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивачем відповідачу було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіт про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи та інші документи.

Однак, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (документи мають розбіжності), у зв'язку із чим відповідачем винесені рішення про коригування митної вартості товару від 20.07.2016 №102000010/2016/000188/2, №102000010/2016/000189/2, та від 21.07.2016 №102000010/2016/000190/2.

В обґрунтування корегування митної вартості контролюючий орган в рішенні від 20.07.2016 №102000010/2016/000188/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 18.07.2016 №05-04/07/141 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; в порушення пункту 5 контракту декларантом не надано рахунок - фактуру та платіжного доручення; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 27.05.2016 № ВТСN2016271 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів.

В рішенні від 20.07.2016 №102000010/2016/000189/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 20.07.2016 №05-04/07/143 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; надана калькуляція собівартості на товари від 24.06.2016 №ВТСN2016301/01 дійсна на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 здійснено 14.06.2016; не подано рахунку для попередньої оплати; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів.

В рішенні від 21.07.2016 №102000010/2016/000190/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 21.07.2016 №05-04/07/145 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; надана калькуляція собівартості на товари від 24.06.2016 №ВТСN2016300/01 дійсна на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 здійснено 14.06.2016; прайс - лист від 04.06.2016 №90630 не містить інформацію щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється вказана цінова пропозиція; не подано рахунку для попередньої оплати; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів

Також, Чернігівською митницею ДФС прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00191, №102110001/2016/00192, №102110001/2016/00193, якими позивачу відмовлено у митному оформленні товару та роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів виходив з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 вказаного Кодексу передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті 264).

Як було зазначено, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач посилався на те, що звіти про оцінку майна подані не в повному обсязі та не надають можливості перевірити ціноутворення, що є порушенням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440; прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція; надані калькуляції собівартості на товар дійсні на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 та згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 здійснено 14.06.2016 та 10.06.2016 відповідно.

Проте, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені документи не відносяться до основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі якщо основні документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, контролюючий орган має право надіслати письмову вимогу про надання додаткових документів, проте, така вимога на адресу позивача не була надіслана.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що позивачем не було надано до митного оформлення рахунку та платіжного доручення для здійснення попередньої оплати, що не дає змоги перевірити перерахування коштів на дану поставку товару, то як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до статті 5 контракту оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати відповідно до рахунку-фактури про передплату, залишок суми від повної вартості товару сплачується впродовж 3-х місяців з фактичної дати поставки.

Відповідно до статті 3 контракту умови поставки визначаються та погоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в рахунку-фактурі, проте згідно з інвойсами попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась.

У зв'язку з викладеним до митного оформлення не подавався рахунок для здійснення попередньої оплати.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до інвойсів товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (інвойс від 27.05.2016 BTCN2016271) та Іллічівськ (інвойс від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Вказана обставина також підтверджується листами CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD від 13.06.2016 року № BTCN2016271/13, від 27.06.2016 року №BTCN2016301/27, від 27.06.2016 № BTCN2016301/27, в яких визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсах.

Отже, оскільки умови поставки не передбачають обов'язку страхування товару, тому постачальником та позивачем воно не здійснювалося, що також підтверджується повідомленнями останніми.

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З урахуванням вищевикладеного, та оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд першої інстанції вірно зазначив про неправомірність висновків відповідача про відсутність підстав для застосування першого методу (за ціною договору) для визначення митної вартості товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 94 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8268,00 грн, що сплачена платіжним дорученням від 09 вересня 2016 року №51.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» (ідентифікаційний номер 35821783, 15400, Чернігівська область, м. Семенівка, буд. 20) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 00 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 05.12.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.