Ухвала суду № 63321640, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1989/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Проектного інституту Служби безпеки України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанови від 26 січня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Проектний інститут Служби безпеки України (далі - Позивач, Проектний інститут) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач, Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови від 26 січня 2016 року № 12/16/10/26-21/2601/02/4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.В.» за адресою: вул.Вербова, 21, 23 в Оболонському районі м.Києва, на об'єкті «Будівництво торговельного центру «Петрівка»», за результатом якої складено акт від 24 грудня 2015 року.

З вказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення:

- в зареєстрованій декларації про виконання будівельних робіт від 30.11.2015 року № КВ 083153340782 наведено недостовірні дані, а саме: занижена категорія складності об'єкта будівництва за вказаною вище адресою, чим порушено абз.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32, ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- проектна документація на об'єкт будівництва розроблена з порушенням вимог законодавства, а саме: занижена категорія складності об'єкта будівництва за вказаною вище адресою, чим порушено абз.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»

- не проведена експертиза проекту будівництва об'єкту, чим порушено вимоги п.1 ч.4 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 п.10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560;

- проект розроблено з порушенням вимог п.7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме: проект розроблено без отримання та врахування необхідних технічних умов на приєднання об'єкту до міських інженерних мереж ПАТ АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго», чим порушено ч.2 ст.26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1, ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, за результатом позапланової перевірки Відповідачем винесено припис від 15 січня 2016 року Проектному інституту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 січня 2016 року.

Контролюючим органом встановлено, що Позивачем допущено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема: проектна документація об'єкта будівництва розроблена з порушенням законодавства, а саме: занижена категорія складності об'єкта будівництва за вказаною вище адресою, чим порушено абз.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

проект розроблено з порушенням вимог п.7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме: проект розроблено без отримання та врахування необхідних технічних умов на приєднання об'єкту до міських інженерних мереж ПАТ АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго», чим порушено ч.2 ст.26, абз.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Інспекцією прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.01.2016 року №12/16/10/26-21/2601/02/4 за порушення ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32, ч.2 ст.26, ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 124 020 грн.

Згідно ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Підпунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

За приписами ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

З наведеного вбачається, що Відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктом 5 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно положень п.7 Порядку №553, підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Як вбачається з матеріалів справи, що між Позивачем (Підрядник) та Товариством «Б.В.» (Замовник) укладено 03 лютого 2014 року договір №2-14 на виконання проектних робіт предметом якого є таке: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступні проекті роботи: розробити проектно-кошторисну документація на будівництво торгівельно-громадського центру «Петрівка» за адресою: вул.Вербова, 21,23 в Оболонському районі м.Києва: Стадія «Робочий проект» Проектні роботи п.1.1 (надалі - Роботи) виконуються згідно завдання на проектування, діючих Державних будівельних норм України (ДБН А.2.2-3-2012), Правил забудови м.Києва від 27.01.2005 р., а також діючого законодавства України».

Пунктом 3.1 цього ж договору визначено, що загальна вартість робіт (без урахування зовнішніх інженерних мереж, диспетчеризації, автоматичної пожсигналізації та пожежогасіння, димовидалення, зв'язку та сигналізація, телебачення, дахової котельні, центрального теплового пункту) згідно з протоколом погодження договірної ціни становить - 248 104, 66 грн., крім ПДВ - 49 620, 93 грн.

За погодженням сторін вартість проектних робіт може уточнюватись шляхом укладання додаткових угод, що підписуються сторонами при умові: зміни обсягу робіт і складу робіт; зупинки робіт за рішенням замовника; при встановленні нового коефіцієнту індексації вартості робіт до Збірників цін на проектні та вишукувальні роботи.

Згідно ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

За приписами абз.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що категорію складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва колегія суддів зазначає таке.

З листа ДП «Укрдержекспертиза» від 23.12.2015 року №1905 вбачається, що на підставі розглянутих проектних матеріалів, враховуючи кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті, а також площу торгівельного залу 476,45 кв.м., площу кафе 566,32 кв.м. та площу офісних приміщень 566,32 кв.м. вказаний об'єкт будівництво може належати до IV категорії складності.

Відповідно ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно пункту 1 Порядку віднесення об'єктів до IV і V категорій складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 (далі - Порядок №557) визначається механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності.

Пунктами 2-7 Порядку №557 віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Таким чином, Відповідачем не вчинено будь-яких дій в межах своїх повноважень для встановлення категорії складності об'єкта будівництва, що передбачені чинним законодавством України, зокрема, Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, матеріали справи не містять будь-яких інших належних доказів щодо визначення категорії складності об'єкта будівництва, а тому колегія суддів вважає недоведеним правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо заниження Позивачем категорії складності об'єкта будівництва.

Натомість, правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо розроблення проекту з порушенням вимог п.7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме: проект розроблено без отримання та врахування необхідних технічних умов на приєднання об'єкту до міських інженерних мереж ПАТ АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго», доведено належними та допустимими доказами.

Посилання апелянта на те, що замовником будівництва було подано до ДАБК не остаточну версію проектної документації, відповідно договору №2-14, є непереконливим та неслушним, оскільки, як вже зазначалось вище, предметом укладеного між підрядником та замовником договору за пунктом 1.1 є розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво у відповідності до ДБН А.2.2-3-2012 діючих Державних будівельних норм України (ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»), Правил забудови м.Києва від 27.01.2005 р., а також діючого законодавства України».

Крім того, обов'язок розробити належним чином проектно-кошторисну документацію на проектувальника покладено Законом України «Про архітектурну діяльність» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З наведеного вбачається, що оскаржуваною постановою на Позивача накладено штраф в сумі 124020 грн, тобто у розмірі визначеному абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач при проведенні перевірки та складанні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а висновок Відповідача про порушення ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз.1 ч.1 ст.31, ч.2 ст.32, ч.2 ст.26, ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є правомірним та обґрунтованим.

Отже, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Проектного інституту Служби безпеки України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 09 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.