Ухвала суду № 63321530, 08.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6527/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.,

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта ОСОБА_3

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра"" Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Надра"" Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати неправомірним включення відповідачами належних їй кредиторських вимог до ПАТ "КБ "Надра" на суму 270 624,81 грн. до кредиторських вимог 7 черги;

- зобов'язати відповідачів змінити черговість належних їй кредиторських вимог до ПАТ "КБ "Надра" на суму 270 624,81 грн. та віднести їх до кредиторських вимог ПАТ "КБ "Надра" 2 черги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року провадження в справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2015 (справа № 761/9864/15-ц), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.09.2015, позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення ненарахованої та невиплаченої додаткової заробітної плати, компенсації частини втрати заробітної плати, у зв'язку із порушенням строків її виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено: стягнено з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_4 компенсацію за роботу в неробочі дні в розмірі 1 371,17 грн., суму індексації заробітної плати в розмірі 1 091,45 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 270 624,81 грн., а всього підлягає стягненню 273 087 грн. 43 коп.

10.07.2015 позивач звернулась до Уповноваженої особи з заявою про задоволення вимог кредитора.

Листом від 02.11.2015 позивача повідомлено, що її визнано кредитором ПАТ "КБ "Надра", зокрема, кредиторські вимоги по виплаті компенсації за роботу у вихідні в неробочі дні в розмірі 1 371,17 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати 1 091,45 грн. (всього на загальну суму 2 462,62 грн.), були включені до 2 черги, разом з тим, кредиторські вимоги в частині компенсаційної виплати за порушення права на оплату праці (середній заробіток за час затримки розрахунку) в сумі 270 624,81 - були включені лише до 7 черги.

Вважаючи неправомірним віднесенням кредиторських вимог в частині компенсаційної виплати за порушення права на оплату праці (середній заробіток за час затримки розрахунку) в сумі 270 24,81 до 7 черги, позивач звернулась з позовом в суд.

Закриваючи провадження в справі суд першої інстанції вважав, що спір у цій справі не належить до юрисдикції адміністративних судів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення від 05.06.2015 № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", та на підставі цих рішень розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05.06.2015 по 04.06.2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та делегування повноважень ліквідатора" від 28.04.2016 № 616 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" продовжено на два роки по 04.06.2018 включно.

Питання юрисдикції спорів даної категорії неодноразово розглядалось Верховним Судом України.

У своїх постановах від 16.02.2016 (справа № 21-4846а15) та від 15.06.2016 (справа № 826/20410/14) Верховний Суд України, виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність», пункту шостого статті 2 Закону № 4452-VI та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

В силу положень статті 244' 2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено судом у даній справі, банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним. За своїм змістом даний спір є спором про майнові вимоги до банку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір, що виник між сторонами в даному випадку повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Обставини справи не дають підстав для відступлення від зазначеної вище правової позиції Верховного Суду України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 199, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 08.12.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.