Ухвала суду № 63321502, 08.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1314/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Шипоша В.М.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Факторинг» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощука Ігоря Григоровича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі №1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в конституційному, адміністративному, цивільному, господарському чи кримінальному порядку, лише у тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у адміністративній справі, вимог чи умов від яких залежить можливість її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 172 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким з 18.09.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волощука І.Г.

01.12.2015 року постановою Правління Національного банку України від 01 грудня 2015 р. № 853 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 грудня 2015 № 214 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку», якими розпочато процедуру ліквідації з 03.12.2015 року Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощук І.Г.

16.10.2015 Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» Волощуком І.Г прийнято Наказом № 51-ос «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».

Предметом спору в даній адміністративній справі є правомірність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» щодо визнання нікчемними ряду договорів відступлення права вимоги, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-Факторинг» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції» та наказу відповідача від 16.10.2015 № 51-ос « Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних право чинів (договорів) « в частині, що стосується позивача .

Підставою для спору є застосування відповідачем положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-УІ.

Зупиняючи провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452) та має застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам колегія судді звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2015 року у справі №826/9693/13-а (касаційне провадження №К/800/43574/14) встановлено необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно мотивувальної частини вказаної ухвали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що попри встановлену мету зазначеного Закону - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (стаття 2), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

08.07.2015 Верховним Судом України внесено подання до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-УІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

10.02.2016 Конституційний Суд України прийняв ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України).

Статтею 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Частинами другою, третьою статті 70 цього Закону встановлено, що у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

Отже, у випадку визнання неконституційним Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в цілому або окремих його норм, такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Водночас, Конституційний Суд України вправі визначити у своєму рішенні порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання такого.

Оскільки за результатами розгляду конституційного подання щодо Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України, може змінитися, такі результати є істотними для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у суду першої інстанції підстав для зупинення провадження у справі № 826/1314/16.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись статтями 160,196, 200, 205, 206, 211 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Факторинг» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 08.12.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.