Ухвала суду № 63321457, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4714/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника позивача Пількевича Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року, -

У с т а н о в и в :

ТОВ «А.С.Е.» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві виконувати договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року», поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданий належним чином.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року позов задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року», поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданий належним чином.

Не погоджуючись із судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати постанову місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову - про задоволення позову.

Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20.01.2016 року № 200120161 є протиправними, разом з тим, позивач не надав доказів виконання своїх обов'язків, передбачених податковим законодавством, з направлення до контролюючого органу «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» та отримання від відповідача квитанції про відмову у прийнятті такого реєстру.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

З матеріалів справи убачається, що 20.01.2016 року між ТОВ «А.С.Е» та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві був укладений договір про визнання електронних документів №200120161.

Із пояснень позивача слідує, що ним 22.02.2016 року було подано Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2016 року, проте співробітники центру обслуговування платників податків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовили в прийнятті звітності.

Директор товариства звернувся на гарячу лінію Головного управління ДФС у місті Києві, де йому повідомили про те, що договір про визнання електронних документів від 22.01.2016 №200120161 був розірваний ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві в односторонньому порядку, на підставі пункту 4 розділу 6 договору (у зв'язку із відсутністю підприємства за місцем реєстрації).

Позивач, уважаючи дії відповідача протиправними, звернувся у суд з даним позовом.

Надаючи оцінку діям відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Згідно з Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 6 розділу 2 зазначеної Інструкції передбачено, що для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Відповідно до розділу 6 Додатку І Інструкції договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Тобто, органи ДПС мають право розірвати договір у односторонньому порядку лише у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Місцезнаходженням юридичної особи, у відповідності ст. 93 Цивільного кодексу України, є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2, 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що відомості про юридичну особу (серед яких, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи) включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 10 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про зміну відомостей про юридичну особу, які відповідно до цього Закону зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру, державний реєстратор повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписку з Єдиного державного реєстру у день отримання від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 62Б.

До того ж, позивачем надано суду і інші докази місцезнаходження ТОВ «А.С.Е.» за вказаною адресою: копію договору оренди від 30.10.2015 року № 10, виписку банку про орендну плату за приміщення, акти здачі - приймання робіт, акт приймання - передачі об'єкта в оренду, а також копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за період лютий, березень, квітень 2016 року.

Окрім того, з довідки № 4341 від 03.02.2016 року щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, не вбачається проведення працівниками підрозділу податкової міліції конкретних заходів із встановлення місцезнаходження Товариства, зазначена довідка не супроводжується жодними документами з яких би вбачався фактичний вихід за зареєстрованим місцезнаходженням платника (рапорти, пояснення, службові записки).

Ураховуючи вищевикладене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку, що ДПІ було протиправно розірваний в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 20.01.2016 №200120161.

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2015 року у справі № 826/12420/14 та від 07 червня 2016 року у справі №826/5866/15.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року», поданий товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві 22.02.2016 таким, що поданий належним чином, оскільки позивачем не надано доказів направлення до контролюючого органу такого реєстру та отримання від відповідача квитанції про відмову у його прийнятті.

Посилання позивача в апеляційній скарзі, що зазначений висновок суду першої інстанції суперечить доказам, що містяться в матеріалах справи, а саме наявності в ній розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з відміткою про відмову в прийнятті центром обслуговування платників податків ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, колегія суддів розцінює критично.

Так, у матеріалах справи дійсно міститься копія зазначеної розшифровки, однак, в ній відсутні будь-які відмітки податкового органу щодо її прийняття чи не прийняття, а доказів щодо подання самого Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року, який позивач просить визнати таким, що поданий належним чином, останнім також не надано.

Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У х в а л и в :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є.Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 09 грудня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.