Ухвала суду № 63321431, 07.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9379/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000421306 від 19.04.2016 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 12 вересня 2016 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність (приватного нотаріуса) ОСОБА_2 щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами даної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем приписів пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу у 2013 році на суму 71 388 грн. та у 2014 році і на суму 102 000 грн.

На підставі викладеного, відповідачем було складено акт № 5/1/26-50-13-06-2910516823 від 12.03.2016 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000421306 від 19.04.2016 року, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за 2013 та 2014 роки по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 26 008, 20 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 502, 05 грн.

Позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000421306 від 19.04.2016 року протиправним, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як убачається з акту перевірки № 5/1/26-50-13-06-2910516823 від 12.03.2016 року, контролюючий орган дійшов висновку про те, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 не правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, які не стосуються проведення нотаріальної діяльності, а саме:

- в 2013 році витрати у розмірі 71 388 грн. за надані підприємством «Центр ділової взаємодопомоги» громадською організацією інвалідів «Велес» консультаційні послуги з податкового законодавства;

- в 2014 році витрати у розмірі 102 000 грн. за надані підприємством «Центр ділової взаємодопомоги» громадською організацією інвалідів «Велес» консультаційні послуги з податкового законодавства.

Проте, колегія суддів зазначає, що між підприємством «Центр ділової взаємодопомоги» громадською організацією інвалідів «Велес» (виконавець) та самозайнятою особою ОСОБА_2 (замовник) укладено договори надання послуг від 02.09.2013 року та від 29.09.2014 року, відповідно до яких виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню для замовника консультаційних послуг та проведення навчання з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, науково-практичних конференцій, симпозіумів з питань оподаткування, бухгалтерського та податкового обліку, інформаційних послуг по веденню діловодства з нотаріальної діяльності, індивідуальні консультації по змінам чинного податкового законодавства, фінансового та іншого законодавства для підвищення професійної кваліфікації замовника, що безпосередньо пов'язані із суттю послуг, які надаються виконавцем за цим договором.

На підтвердження виконання договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів надання послуг від 02.09.2013 року та від 29.09.2014 року, звітів про надані консультаційні послуги, актів приймання-передачі послуг, квитанції до прибуткових касових ордерів.

В актах приймання-передачі виконаних послуг зазначено перелік послуг, які надаються та їх вартість.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Ставки податку визначені у пункті 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 178.3 статті 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (пункт 167.1 статті 167 Податкового кодексу України).

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України № 1185 від 24.12.2012 року, визначено, що з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених статтею 4 Податкового кодексу України, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону України «Про нотаріат», а також наведено невичерпний орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного доходу, в якому передбачено витрати на придбання канцелярського приладдя, зокрема і канцелярського паперу.

Тобто, вказана консультація має рекомендаційних характер, і наведений у ній перелік не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до необхідних витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони відповідають вимогам пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України.

З огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду міста Києва від 03.11.2015 року у праві № К/800/29541/15.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат».

В силу статті 32 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Також, відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, у тому числі, постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 291 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації та виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Згідно з частиною 9 статті 24 Закону України «Про нотаріат», приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.

Проаналізувавши зміст укладених договорів надання послуг від 02.09.2013 року та від 29.09.2014 року, вимоги Закону України «Про нотаріат», Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1422/5 від 28.08.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.08.2014 за №1046/25823, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нотаріус на власний розсуд та виходячи з власних потреб оновлює, поглиблює та розширює свої професійні знання, уміння та навички. Чинним законодавством не встановлено обмежень щодо вибору виду підвищення кваліфікації.

Отже, з урахуванням всього викладеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати, які здійснені позивачем на отримання консультаційних послуг та послуг з проведення навчання з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, науково-практичних конференцій, симпозіумів з питань оподаткування, бухгалтерського та податкового обліку, інформаційних послуг по веденню діловодства з нотаріальної діяльності, індивідуальні консультації по змінам чинного податкового законодавства, фінансового та іншого законодавства для підвищення професійної кваліфікації замовника, за договорами надання послуг від 02.09.2013 року та від 29.09.2014 року, за своїми критеріями відповідають можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності нотаріуса, діловій меті їхнього придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, а тому вказані витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності позивача.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, висновки контролюючого органу про включення до розміру витрат за 2013-2014 роки витрат, які не пов'язані з нотаріальною діяльністю не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної адміністративної справи та є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0000421306 від 19.04.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.