Ухвала суду № 63321418, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1- й інстанції Лобан Д.В. Суддя - доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Епель О.В.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державної фіскальної служби України Мухи С.І. про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області , в якому просило:

визнати протиправними дії Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незарахування шляхом незбільшення суми поповнення електронного рахунку Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого і водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку Комунального підприємства «Чернігівводоканал» № 37513000002326 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 10 273 903,89 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

За наслідками апеляційного розгляду Київським апеляційним адміністративним судом було прийнято ухвалу від 17 травня 2016 року, якою апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року - без змін.

12 жовтня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника Державної фіскальної служби України Мухи С.І. про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, мотивована тим, що порядок та строки врахування сум поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Для врахування в системі електронного адміністрування ПДВ сум «клірингу» «рахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах) ДФС роблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», який відправлено на погодження зацікавленим органам влади. У вказаному проекті запропоновано внести зміни в абзаци восьмий - одинадцятий пункту 9 Порядку.

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

В даному ж випадку, заявник просить роз'яснити механізм, порядок та спосіб виконання судового рішення, посилаючись на можливу зміну в законодавчому акті, що не було предметом дослідження при вирішенні спору.

Крім того, резолютивна частина рішення є чіткою та зрозумілою, а як наголошувалось вище, закон не передбачає можливості роз'яснення мотивувальної частини рішення.

Керуючись ст. ст. 170, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву представника Державної фіскальної служби України Мухи про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Епель

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Епель О.В.