Ухвала суду № 63320559, 06.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2016 року

справа № 808/2426/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 9891,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» заборгованість по рішенню №47 від 20 липня 2016 року у сумі 9891,15 грн. на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що рішення №47 від 20 липня 2016 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, є чинним, а тому підлягає виконанню, шляхом стягнення вказаних у ньому сум в судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справі підтверджено, що ТОВ «Інтеренергосервіс» (ідентифікаційний код 34063592) є юридичною особою, яка зареєстрована 06.06.2006, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 лютого 2015 року.

Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції в ході проведення перевірки дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних коштів у відповідача, було встановлено порушення ч.2 ст. 4, ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", із змінами та доповненнями, від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ).

За результатами перевірки складено акт № 65 від 03.07.2015, та як наслідок винесено рішення від 20 липня 2015 року № 47 про повернення неправомірно витрачених страхових коштів 11 391,22 грн..

В той же час, відповідно до платіжного доручення №2116298437 від 21 липня 2015 року відповідачем було частково сплачено кошти, зазначені у рішенні від 20 липня 2015 року №47, на суму 1500,07 грн.

В іншій частині ТОВ «Інтеренергосервіс» рішення Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції від 20 липня 2015 року №47 оскаржило до суду.

За результатами оскарження вказаного рішення с судовому порядку, останнє залишено в силі.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п.7 ч.1, п. 6 ч.2 ст.9 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно п.5 ч.1 ст.10 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування", фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Згідно ч.7 ст.15 Закону № 1105-ХІV, своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

За змістом ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності витратами зумовленими народженнями та похованням" спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 17 вказаного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача суми заборгованості на підставі рішення Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції від 20 липня 2015 року №47.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як свідчать матеріали справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року по справі №808/8358/15 в задоволенні позову відмовлено про скасування . рішення Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції від 20.07.2015 №47.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Інтеренергосервіс» залишено без задоволення, а рішення суду першої і апеляційної інстанцій залишено без змін.

Тобто, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року набрала законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

На час розгляду судом справи відповідачем кошти не відшкодовані в добровільному порядку, а тому підлягають стягненню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренергосервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова