Постанова № 63320331, 05.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016 року Справа № 904/4766/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Дмитренко Г.К., Джихур О.В.

при секретарі Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №2042 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №15/81 від 10.08.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі №904/4766/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 156 278, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.16 року у справі №904/4766/16 (суддя Мельниченко І.Ф.) здійснено заміну відповідача публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (його правонаступником приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця 156278,64грн. плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, 2 344, 17 грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженого рішення, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на станції Терни було вільними 4 колії на час видачі спірного наказу №748, було вільними 6 колій на час видачі спірного наказу №754, було вільними 4 колії на час дачі спірного наказу №771 та було вільними 6 колій на час видачі наказу №787, що свідчить про відсутність вини ПРАТ «Півничний ГЗК» у затримці спірних вагонів.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ " Українська залізниця " просить суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу ПРАТ «Півничний ГЗК» без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження та юридичну оцінку, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини щодо подачі та забирання вагонів між ПАТ "Придніпровська залізниця" та ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором про експлуатацію залізничної підїзної колії № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч, за умовами п. 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується якого експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику (відповідачу), що примикає до станцій Придніпровської залізниці: Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 до колій № 6 та № 8 станції Терни; Рядова - стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею підїзної колії є знак "Межа підїзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни, маневрового світлофору М08, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки №4 станції Терни, маневрового світлофору М06, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни; по станції Рядова: біля вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.

Положення п. 20 вказаного Договору передбачено, що останній укладається терміном на пять років з 29.10.2012 до 28.10.2017.

Відповідно до п. 4 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії Власника.

Згідно п. 11 Договору час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Пунктом 15 Договору сторони узгодили, що власник колії сплачує залізниці плату, зокрема: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів; за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів.

В грудні 2015 року за відповідними накладними №№ 40335838, 40335663, 40356552, 40358707, 40296295, 40312514, 40247231, 40261604, 40261745, 40261703, 40261505, 40261687, 40261554, 40261562, 40261760, 40261711, 40261729, 40261570, 40261737, 40261521, 40255465, 40255556, 40255457, 40255630, 40255531, 40255523, 40255481, 40255549, 40255507, 40254823, 40254872, 40254864, 40254856, 40254815, 40254807, 40254799, 40261620, 40261752, 40261695, 40261679, 40261646, 40261612, 40261653, 40261653, 40254765, 40255499, 40254773, 40255473, 40261661, 40261539 власні порожні вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК", але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані по наказам № 748, 754 від 09.12.15 р. та №№ 771, 787 ві 12.12.15 р. через зайнятість колій на підходах до станції призначення Терни, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу, про що станцію затримки Кривий Ріг Західний складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 36, 102 від 09.12.15 р., № 30, 82 від 12.12.15 р., акти загальної форми ГУ-23 №№ 195, 105 від 09.12.15 р., №№ 30, 725 від 12.12.15 р. та станцією призначення Терни вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.

За час затримки вагонів станціями затримки Кривий Ріг Західний та призначення Терни, були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості плати ф. ГУ-46 №№ 15129510, 15129507, 15129476, 16129483, 14129471, 16129512, 14129473, 14129504, 15129482, 15129509, 15129511, 17129489 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 22129069 на загальну суму 156 278, 64 грн.

У звязку з наведеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за час їх затримки з вини вантажовласника у сумі 156 278, 64грн.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та п. 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно п.3 Правил складання актів, п.8 Правил користування вагонами, саме акт загальної форми ГУ-23 є документом для матеріальної відповідальності, оскільки, містить інформацію про час початку та кінця затримки.

Як правомірно встановлено господарським судом та вже зазначалось вище, станціями затримки станціями затримки Кривий Ріг Західний та призначення Терни, були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості плати ф. ГУ-46 №№ 15129510, 15129507, 15129476, 16129483, 14129471, 16129512, 14129473, 14129504, 15129482, 15129509, 15129511, 17129489 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 22129069 на загальну суму 156 278, 64 грн.

Враховуючи те, що повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам відповідача вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 p. III Правил користування вагонами та контейнерами, акти загальної форми ГУ-23, ГУ-23а складені без порушень, отже, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу на вказану позивачем суму нараховані правомірно.

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальнийкомбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів - це акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, витяги із Книг повідомлення про прибуття вантажу ф.ГУ-2, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, умовам Договору сторін.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів в підтвердження повідомлення залізниці щодо готовності забрати на свою підїзну колію вагони зі станції призначення. Докази на підтвердження вжиття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на підїзну колію вантажовласника відповідачем також не надано до суду.

Дії позивача щодо повідомлення відповідача про прибуття вантажу вчинено у відповідності до ст.42 Статуту залізниць.

Доводи апеляційної скарги про те, що на станції Терни було вільними 4 колії на час видачі спірного наказу №748, було вільними 6 колій на час видачі спірного наказу №754, було вільними 4 колії на час дачі спірного наказу №771 та було вільними 6 колій на час видачі наказу №787, що свідчить про відсутність вини ПРАТ «Півничний ГЗК» у затримці спірних вагонів, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

Наказ №748:

Посилання відповідача на те, що на час видачі цього наказу були вільні 4 колії спростовуються матеріалами справи та письмовими поясненнями самого представника відповідача від 01.12.2016р. за №684/81, де зазначено про наявність всього 2 вільних колій: другої та сьомої.

Разом з тим, на час видачі наказу №748 на ст.Терни знаходилися не забрані з вини відповідача 80 вагонів, згідно актів форми ГУ-23, а саме:

-№4982 22 порожніх ваонів (а.с.157, т.1);

-№4983 15 порожніх вагонів (а.с. 158, т.1);

-№4984 1 порожній вагон (а.с.54, т.1)

-№4992 42 порожніх вагонів (а.с.160).

Наказ №754:

Посилання відповідача на те, що на час видачі цього наказу були вільні 6 колії спростовуються матеріалами справи та письмовими поясненнями представника відповідача від 01.12.2016р. за №684/81, де зазначено про наявність всього 3 вільних колій: другої, пятої, восьмої.

Разом з тим, , на час видачі наказу №754 на ст.Терни знаходилися не забрані з вини відповідача 108 вагони, згідно актів форми ГУ-23, а саме:

-№4994 45 порожніх вагонів (а.с. 161, т.1);

-№4995 8 порожніх вагонів (а.с.162, т.1);

-№4997 55 порожніх вагонів (а.с.162, т.1);

Наказ №771:

На час видачі наказу №771 на ст.Терни знаходилися не забрані з вини відповідача 49 вагонів, згідно актів форми ГУ-23, а саме:

-№5048 30 порожніх вагонів (а.с. 173,т.1);

-№5052 40 порожніх вагонів (а.с.174, т.1);

-№5064 1 порожній вагон (а.с.174, т.1)

Наказ №787:

На час видачі наказу №771 на ст.Терни знаходилися не забрані з вини відповідача 34 вагони, згідно актів форми ГУ-23, а саме:

-№5063 20 порожніх вагонів (а.с.179, т.1)

-№5067 14 порожніх вагонів (а.с.179, т.1)

Посилання відповідача на те, що на час видачі цього наказу були вільні 6 колій спростовуються матеріалами справи та письмовими поясненнями представника відповідача від 01.12.2016р. за №684/81, де зазначено про наявність всього двох вільних колії: другої та пятої.

За викладених обставин, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є не обгрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі №904/4766/16- залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.12.2016 року.