Рішення № 63319860, 05.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2016 р.Справа № 916/2780/16

За позовом: Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чикаленко О.Л. - довіреність від 06.06.2016р.

Від відповідача: - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 11.10.2016р. до господарського суду Одеської області звернулось Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 265921,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2016р. порушено провадження по справі №916/2780/16.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явилися, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи за відсутністю належним чином повідомленого представника відповідача.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

7 липня 2014р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (замовником) і Дочірнім підприємством «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (підрядник) було укладено договір про виконання робіт №20.

Відповідно до п.1.1. договору про виконання робіт №20, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по улаштування під'їзду до земельної ділянки З0, 32 масиву 4 за адресою Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська с/р, масив 4, площею 645 кв. м. а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

Згідно п.3.1. договору про виконання робіт №20 ціна складає 295 921,00 грн. з ПДВ, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості робіт.

Згідно п.4.2. договору про виконання робіт №20, остаточні розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Виконавця протягом 10 днів після одержання від Замовника Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт(форма № КБ-3).

Як зазначає позивач, Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надало зазначені у договорі про виконання робіт №20 послуги та виконав свої зобов'язання перед замовником у повному обсязі, що підтверджується типовими формами КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2014р.) та типовою формою КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2014р.). Зазначені форми підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печаткою підприємств.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 11 липня 2014р. перерахувала на рахунок Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» аванс у розмірі 30000 грн.

Як зазначає представник Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» інших розрахунків між сторонами проведено не було.

Враховуючи вищезазначене, Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський суд Одеської області зазначає, що на виконання умов договору про виконання робіт №20 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перерахувала Дочірньому підприємству «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» суму авансу в розмірі 30 000грн., що підтверджується належними та допустими доказами, а саме банківською випискою яка становить звіт про операції по рахунку позивача.

Суд встановив, що Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» належним чином виконало умови договору про виконання робіт №20, а саме, виконало повний обсяг робіт які становлять предмет даного договору.

Суд звертає увагу, що між сторонами 31.07.2014р. без зауважень підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2014р. (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2014р. (за типовою формою КБ-3), що прямо передбачено п.4.2. договору про виконання робіт №20.

Відповідно до п. 4.5. договору про виконання робіт №20 датою передачі робіт від Підрядника Замовнику вважається дата підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Отже, Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідно до матеріалів справи, належним чином виконало обсяг робіт за договором про виконання робіт №20, 31.07.2014р.

Згідно п.4.2. договору про виконання робіт №20, остаточні розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Виконавця протягом 10 днів після одержання від Замовника Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3).

Однак, станом на час розгляду справи, визначена в п. 3.1. договору про виконання робіт №20 повна вартість робіт з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не сплачена позивачу, що є порушенням умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, положення ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Господарський суд Одеської області, дійшов висновку, що з боку відповідача було порушено умови договору про виконання робіт №20, щодо оплати повної суми вартості робіт яка становить 265 921,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 3988,82 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49; код ЄДРПОУ 32018511; р/рахунок 26006300144302 в Одеське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 328845) суму боргу в розмірі 265 921,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3988,82 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2016 р.

Суддя О.Ю. Оборотова