Ухвала суду № 63319708, 08.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2016 р. Справа№ 914/2583/15

Суддя господарського суду Львівської області Крупник Р.В., розглянувши матеріали справи

за скаргою: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;про:зобов'язання державного виконавця вжити заходів щодо виконання наказу господарського суду Львівської області від 31.03.2016р. №914/2583/15, вселення Управління комунальної власності ДЕП ЛМР в нежитлові приміщення, які знаходяться на АДРЕСА_1, визнання недійсною постанови Франківського ВДВС ЛМУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.10.2016р. ВП №51927060, зобов'язання відновити виконавче провадження та виконати рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2583/15, визнання дій державного виконавця щодо виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2583/15 неправомірними і незаконнимиу справі:№ 914/2583/15 за позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;до відповідача: за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», м. Львів; Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ.про:розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., зобов'язання повернути об'єкт оренди.

ВСТАНОВИВ:

04.11.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області від Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в порядку ст. 121-2 ГПК України надійшла скарга від 04.11.2016р. №2302-вих-4742 про зобов'язання державного виконавця вжити заходів щодо виконання наказу господарського суду Львівської області від 31.03.2016р. №914/2583/15, вселення Управління комунальної власності ДЕП ЛМР в нежитлові приміщення, які знаходяться на АДРЕСА_1, визнання недійсною постанови Франківського ВДВС ЛМУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.10.2016р. ВП №51927060, зобов'язання відновити виконавче провадження та виконати рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2583/15, визнання дій державного виконавця щодо виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2583/15 неправомірними і незаконними.

Оскільки станом на 04.11.2016р., матеріали справи №914/2583/15 були направлені до Львівського апеляційного господарського суду для подальшого їх скерування до ВГС України (для здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. у справі №914/2583/15), господарським судом 04.11.2016р. було винесено ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття скарги Управління комунальної власності до розгляд, до повернення матеріалів справи до суду.

Вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду після повернення матеріалів справи до суду, останнім встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 9.9. постанови від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження». У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу приписів «Правил надання послуг поштового зв'язку», затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 доказом надіслання копії позовної заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) про направлення цінного листа та оригінал опису вкладання у цінний лист.

Проте, як вбачається з долучених до скарги документів, всупереч наведеним законодавчим положенням, ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандар» та Галицькому ВДВС скарга була направлена без долучених до неї документів.

Більше того, копія скарги з долученими документами не була направлена третій особі по справі - ФОП ОСОБА_1

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім цього, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Однак, звертаючись з даною скаргою до суду, зокрема, з вимогою про визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.10.2016р. ВП №51927060 та враховуючи десятиденний строк оскарження рішень (дій, бездіяльності) державного виконавця, скаржником на наведено та не долучено до скарги жодних доказів того, коли йому стало відомо про оскаржувану постанову.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (положення п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України).

Крім цього, частиною 2 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належних чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Проте, частина доданих до скарги документів, зокрема, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р., постанова Галицького ВДВС м. Львів від 15.08.2016р., ухвала господарського суду Львівської області від 28.07.2016р., акт державного виконавця від 19.10.2016р. не завірені скаржником.

Крім цього, суд інформує скаржника про те, що при повторному зверненні до суду з даною скаргою йому слід привести у відповідність прохальну частину скарги до вимог п. 9.13. постанови Пленуму ВГС України №9 від 17.10.2012р.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути без розгляду Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради скаргу від 04.11.2016р. №2302-вих-4742 і додані до неї документи, всього на 27 арк.

Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Крупник Р.В.