Ухвала суду № 63319578, 06.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"06" грудня 2016 р. Справа № 911/2411/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» та

Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області

про стягнення 4992,03 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників:

від позивача (скаржник): ОСОБА_1

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від ДВС: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2014 року у справі №911/2411/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути солідарно з Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 3% річних у сумі 1 729,51 грн., інфляційні втрати у сумі 3 262,52 грн., 1827 грн. витрат по сплаті судового збору та 500 грн. витрат на послуги адвоката.

18.09.2014 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2014 року у справі №911/2411/14 видано наказ від 18.09.2014 року про примусове виконання рішення.

11.10.2016 року до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №11-7/10 від 11.10.2016 року на дії Управління Державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області щодо виконання наказу від 18.09.2014 року у даній справі.

Відповідно до ухвали суду від 11.10.2016 року розгляд скарги призначено на 25.10.2016 року.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 25.10.2016 року без поважних причин не зявились. Відповідно до ухвали суду від 25.10.2016 року розгляд скарги відкладено на 15.11.2016 року.

В судовому засіданні 15.11.2016 року розгляд справи відкладався до 06.12.2016 року.

Відповідачі (боржники) та представник Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області, належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 06.12.2016 року не зявились.

31.10.2016 року від Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що орган казначейства не є органом державної виконавчої служби, тому його дії не підлягають оскарженню в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України. Виконавчий документ було повернуто без виконання у звязку з відсутністю в органі казначейства рахунків боржників за наказом.

У судовому засіданні 06.12.2016 року, представник скаржника підтримав вимоги скарги, котра мотивована тим, що Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області безпідставно із мотивів наведених у скарзі відмовлено у прийняті до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії Управління ДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, судом встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Скаржник (стягувач) зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, 6 лютого 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845».

Зазначена постанова прийнята у звязку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» у відповідність із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Як встановлено судом, відповідно до наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 підлягає стягненню із Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 3% річних у сумі 1 729,51 грн., інфляційні втрати у сумі 3 262,52 грн., 1827 грн. витрат по сплаті судового збору та 500 грн. витрат на послуги адвоката. Всього 7 319,03 грн.

Скаржник в обґрунтування скарги посилається на те, що ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В наданих в судовому засіданні 06.12.2016 року поясненнях, скаржник зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 9 р.VI«Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок).

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку у тексті цього документа термін «боржники» вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Враховуючи викладене, з моменту набрання чинності Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року), діючій на момент звернення стягувача до Управління ДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області, державні виконавці не мають законних підстав проводити виконання рішень про стягнення коштів, де боржниками є державні підприємства, установи та організації, оскільки стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства без участі органів Державної виконавчої служби України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного СУДУ України від 24.06.2015 року №3-317гс15, від 08.07.2015 року №3-316гс15, постанові Вищого господарського суду України у справі №916/859/14.

Таким чином, з врахуванням визначення понять у постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» є Стягувачем, а Хмельницький обласний державний центр експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області є Боржником при примусовому виконанні виконавчого документу наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 і такий наказ за твердженням скаржника підлягає виконанню органами Державної казначейської служби України.

Судом встановлено, що 08.08.2016 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Державної казначейської служби України із заявою про прийняття до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 про стягнення із Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» грошових сум.

Листом вих. №5-10/355-14289 від 18.08.2016 року Державної казначейської служби України, заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про прийняття до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 скеровано до ГУДКСУ у Хмельницькій області. В подальшому, листом вих. №12-32/626-5959 від 26.08.2016 року ГУДКСУ у Хмельницькій області, заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про прийняття до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 скеровано до УДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області.

Судом встановлено, що листом вих. №02-21/1091 від 26.09.2016 року УДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області відмовлено у прийняті до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 посилаючись на те, що Боржником рахунки у державному казначействі не відкритті. Виходячи із зазначеного, УДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області вважає, що наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 не підлягає виконанню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року за №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Скаржник, не погоджуючись з відповідними висновками УДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області, звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати дії Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, протиправними та незаконними; зобовязати Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області прийняти до виконання наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 із врахуванням та у відповідності до норм та положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року за №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

При цьому, скаржник посилається на ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI.

Однак, як вбачається з відпорної норми ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, відповідна норма стосується виключно випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Однак, боржником за наказом Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 є Хмельницький обласний державний центр експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області, щодо якого скаржником не обґрунтовано статусу державного органу.

Пунктом 47 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року за №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» встановлено, що здійснюється безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Суд зазначає, що оскільки як встановлено матеріалами справи, Боржником є Хмельницький обласний державний центр експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області, котрий є державним підприємством у відповідності до існуючого у справі витягу та офіційних відомостей із ЄДРПОУ щодо відповідача-2, і відповідна особа не перебуває на обслуговуванні в Управлінні державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області, оскільки відсутні відкриті рахунки боржника, відповідні правовідносини не підпадають під дію Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року за №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Крім того, як вбачається з матеріалів розгляду попередньої скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у справі №911/2411/14, наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 перебував на примусовому виконанні в ВДВС Летичівського РУЮ Хмельницької області в період із 05.02.2015 року до 15.10.2015 року і відповідно до Постанови Летичівського РУЮ Хмельницької області від 15.10.2015 року наказ Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14 повернутий стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Відповідна постанова оскаржувалась ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» з підстав, не повязаних з неналежністю органу примусового виконання.

Таким чином, судом не встановлено в діях УДКСУ у Летичівському районі Хмельницької області порушень щодо відмови у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14, у зв'язку з чим, вимоги скаржника не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії Управління державної казначейської служби України у Летичівському районі Хмельницької області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2014 року у справі №911/2411/14.

Суддя А.Ю. Кошик