Рішення № 63319382, 01.12.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/109/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016 справа № 908/2953/16

за позовом дочірнього підприємства «Палац культури енергетиків» відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16)

до відповідача ОСОБА_1 обласної громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг» (юр. адреса: 69069, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 177; факт. адреса: 69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16)

про стягнення 7041,02 грн. заборгованості з орендної плати, усунення перешкод у користування майном шляхом виселення відповідача з приміщення площею 582 кв.м. в будівлі за адресою м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 06 від 04.08.2016 р.

від відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 7041,02 грн. заборгованості з орендної плати, усунення перешкод у користування майном шляхом виселення відповідача з приміщення площею 582 кв.м. в будівлі за адресою м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2953/16, справі присвоєно номер провадження 18/109/16.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, вкладених у позові. В обґрунтування вимог зазначив, що 15.03.2013 р. сторонами по справі укладено договір оренди № 02, за умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 582 кв.м. на першому та другому поверсі, яке розміщено в будівлі за адресою: м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16. Відповідно до п. 5.2 договору оренди № 02 орендар зобовязаний сплатити орендну плату за користування приміщенням до 25 числа поточного місяця у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця. Згідно п. 4.1 договору оренди № 02 термін дії договору складає 15.03.2013 р. по 15.02.2016 р., тобто два роки одинадцять місяців. Відповідач взяті на себе зобовязання за договором оренди належним чином не виконав, після закінчення строку дії договору оренди не звільнив орендоване приміщення, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період з 01.05.2016 р. по 01.11.2016 р. зі сплати орендної плати у розмірі 7041,02 грн. Позивач також зазначав, що ним 15.01.2016 р. на адресу відповідача направлено лист № 03, відповідно до якого повідомлено відповідача про неможливість продовження договору № 02 від 15.03.2013 р. без внесення змін та доповнень, а також було надано проект договору та запропоновано відповідачу розглянути проект договору в 10-денний термін й надати письмову відповідь. Відповідачу вручено позивачем лист № 04 від 15.01.2016 р. в якому зазначено, що у разі незгоди підписати новий проект договору, позивач в односторонньому порядку буде вимушений розірвати договір № 02 від 15.03.2013 р. з 16.02.2016 р. Згідно відповіді відповідача на вищевказані листи, запропонована редакція нового договору оренди є не підйомною для відповідача, тому останній просив пролонгувати діючий договір оренди. Сторони договору 21.04.2016 р. уклали додаткову угоду № 4 до договору оренди № 2 від 15.03.2013 р., якою фактично продовжили строк дії договору до 31.05.2016 р., інші умови договору залишені без змін. Враховуючи, що строк договору оренди закінчився 31.05.2016 р., відповідач не виконав умови договору щодо передачі орендованого приміщення орендодавцеві за актом прийому-передачі. З посиланням на ст. ст. 193, 286 ГК України, ст. ст. 526, 762, 785 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача 7041,02 грн. заборгованість з орендної плати, усунути перешкоди у користування майном шляхом виселення відповідача з приміщення площею 582 кв.м. в будівлі за адресою м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Ухвалу від 07.11.2016 р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 11.11.2016 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 01.12.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Дочірнім підприємством «Палац культури енергетиків» ВАТ «Запоріжжяобленерго» (орендодавець, позивач у справі) та ОСОБА_1 обласною громадською організацією «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг» (орендар, відповідач у справі) укладено договір № 02, умовами якого регулюються правовідносини, повязані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування наступного приміщення: адреса будівлі, в якій знаходить приміщення, що орендується, - 69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16 (Палац культури енергетиків); загальна площа 582 кв.м.; поверх перший та другий; стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатне для використання за пунктом 2.1 договору. Приміщення, що орендується, надається орендарю для проведення занять зі спорту відповідно до основної мети ОСОБА_1 обласної громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг». Термін оренди, відповідно до п. 4.1 договору, складає 15.03.2013 р. по 15.02.2016 р., тобто два роки й одинадцять місяців.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору розмір орендної плати складає 1005,86 грн. без ПДВ за один місяць орендного користування. Орендна плата сплачується у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця за наступний місяць. Орендна плата за узгодженням сторін може вноситися у будь-якій іншій формі і незабороненій діючим законодавством України.

Порядок повернення приміщення, що орендується, узгоджено розділом 8 договору, пунктом 8.1 якого визначено, що після закінчення строку орендного користування орендар зобовязаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом двох днів з моменту закінчення строку орендного користування за актом прийому-передачі. Протягом строку, визначеного у п. 8.1 цього довгоруку, орендар зобовязаний виїхати з приміщення, що орендується, та підготувати його до передачі орендодавцю (п. 8.2 договору). Приміщення, що орендуються вважаються фактично переданими орендодавцю з моменту підписання акта прийому-передачі (п. 8.3 договору).

Договір діє в редакції додаткових угод № 2 від 29.07.2015 р., № 3 від 15.02.2016 р., № 4 від 21.04.2016 р. Додатковою угодою № 3 від 15.02.2016 р. внесено зміни, зокрема, щодо терміну дії договору та встановлено його з 15.03.2013 р. по 30.04.2016 р. Додатковою угодою № 4 від 21.04.2016 р. термін дії договору продовжено на тих самих умовах на строк до 31.05.2016 року.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов укладеного сторонами договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі прийому-передачі частини приміщення від 15.03.2013 року.

Позивачем направлявся на адресу відповідача лист № 03 від 15.01.2016 р. з повідомлення про неможливість продовження договору № 02 від 15.03.2013 р. без внесення змін та доповнень, а також надавався проект нового договору оренди. Відповідачем надано відповідь на лист № 03 від 15.01.2016 р. та зазначено, що запропонована редакція нового договору оренди є фінансово не підйомною для неприбуткової організації, якою є відповідач у справі, просив пролонгувати діючий договір оренди від 15.03.2013 р. до 31.08.2016 р. для можливості закінчення тренувального сезону.

Листом № 14 від 13.06.2016 р. позивач звернувся до відповідача та повідомив, що ЗОГО «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг» незаконно знаходиться в приміщення з 01 червня 2016 р. Також листом № 16 від 15.07.2016 р. позивач просив відповідача сплатити заборгованість з орендної плати та нагадував про припинення дії договору з 01.06.2016 р. Відповідач в листі б/н б/д зазначив, що договір № 02 від 15.03.2013 р. припинив свою дію з травня 2016 р., тому підстави для підписання актів прийому-передачі наданих послуг за травень серпень 2013 р. відсутні, так само як і підстави для здійснення платежів.

Як вказує позивач, орендоване майно відповідачем за актом приймання-передачі не повернуто.

Позивачем нараховані до стягнення відповідачу заборгованість з орендних платежів за договором за період фактичного користування орендованим приміщенням з 01.05.2016 р. по 01.11.2016 р. за 7 місяців в розмірі 7041,02 грн.

Згідно з приписами частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України). Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведених обставин, встановивши, що у період дії договору заборгованість відповідача перед позивачем з орендних платежів склала 1005,86 грн. (за травень 2015 р.), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення орендної плати за травень 2015 р.

Щодо нарахування орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після 31.05.2016 у розмірі 6035,16 грн. (за період з червня 2016 р. по листопад 2016 р., враховуючи строки внесення орендної плати) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідно до частини другої статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Враховуючи встановлені обставини щодо своєчасного попередження орендодавцем орендаря про припинення дії договору № 02 від 15.03.2013 р. (лист № 14 від 13.06.2016 р.), неповернення орендарем майна з оренди, з урахуванням приписів статті 629 ЦК України, частини другої статті 795 ЦК України вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщення (після 31.05.2016 р.), суд дійшов висновку що позивачем правомірно нараховано орендну плату за період 01.06.2016 р. по 01.11.2016 р., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи про те, що строк договору оренди закінчився 31.05.2016, нового договору оренди на спірне приміщення не укладено, а орендар не повернув орендодавцю за актом приймання-передачі орендоване приміщення суд дійшов висновку про те, що після припинення договору № 02 правові підстави для користування спірним приміщенням у відповідача відсутні, у зв'язку із чим позовні вимоги про виселення відповідача з займаного приміщення є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позовні вимоги задовольняються.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 обласної громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг» (юр. адреса: 69069, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 177; факт. адреса: 69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16, ідентифікаційний код 38069556) на користь дочірнього підприємства Палац культури енергетиків відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16, ідентифікаційний код 02596853) 7041,02 грн. (сім тисяч сорок одну грн. 02 коп.) заборгованості з орендної плати, 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят шість грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 обласної громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Ринг» (юр. адреса: 69069, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 177; факт. адреса: 69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16, ідентифікаційний код 38069556) на користь дочірнього підприємства Палац культури енергетиків відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, 16, ідентифікаційний код 02596853) з приміщення площею 582 кв.м. на першому та другому поверсі в будівлі за адресою м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 16. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 07 грудня 2016 р.

Суддя В.В. Носівець