Ухвала суду № 63318195, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/2795/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/13904/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій В.С.

за участю: представника заявника Гринчук С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Гринчука Станіслава Дмитровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року

у справі за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5, Споживчий кооператив «Перспектива» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 квітня 2011 року по справі №396/11.

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 квітня 2011 року по справі №396/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 , СК «Перспектива» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року було поновлено пропущений заявником строк для звернення до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №396/11 від 20 квітня 2011 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року заяву ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 квітня 2011 року по справі №396/11 задоволено частково.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №396/11 від 20 квітня 2011 року за позовом Публічного акціонерного банку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Споживчого кооперативу «Перспектива» про стягнення боргу скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 серпня 2016 року, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року скасовано, а заяву про скасування рішення третейського суду повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року заяву ОСОБА_4, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5, Споживчий кооператив «Перспектива» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 квітня 2011 року по справі №396/11 задоволено.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 20 квітня 2011 року, яке ухвалено у справі №396/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, Споживчого кооперативу «Перспектива» про стягнення боргу за кредитним договором.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу де ставив питання про її скасування та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, Споживчий кооператив « Перспектива» будучи належним чином повідомленими про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, виходячи з положень ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків було стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_4, Споживчого кооперативу « Перспектива» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 824/18 -27/ 35/8 - 75 від 07 березня 2008 року в сумі 324 431, 40 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що рішення третейського суду було ухвалено після внесення змін до п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди». Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин та суб'єктивний склад сторін, що були предметом спору у третейському суді та стосувалися виконання зобов'язань за договором кредиту № 824/18 -27/ 35/8 - 75 від 07 березня 2008 року укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 з цільовим призначенням кредиту - інвестування у будівництво будинку ( договір пайової участі та додаткова угода до нього) ОСОБА_5 ( позичальник) є споживачем послуг банку, який одержав кредит на придбання житла, тобто на споживчі потреби. Укладений при цьому з ОСОБА_4 договір поруки є забезпечувальним, тобто похідним зобов'язанням від основного договору. Тому спір виник щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, відтак справа не була підвідомча третейському суду, що давало підстави для скасування рішення третейського суду на підставі п. 1 ч.2 ст. 389 - 5 ЦПК України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник банку зазначав, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно до ч.1 ст. 389-5 ЦПК України, ч. 1, ч 2 ст. 3 ЦПК України заявник немає повноважень вимагати повного скасування рішення третейського суду у справі № 396/11, яке стосується крім нього, ще інших відповідачів у третейській справі: позичальника та другого поручителя - СК «Перспектива». Які заяву про скасування рішення третейського суду не подавали та не надавали повноважень ОСОБА_4 від їх імені заявляти про скасовування рішення третейського суду відносно них. А відтак на думку представника банку, були відсутні підстави для скасування рішення третейського суду відносно осіб, які не подавали заяву про скасування рішення третейського суду немає.

Крім того, після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються.

Спір за позовом банку до поручителя не виключений з підвідомчості третейського суду, оскільки поручитель не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Так як у відповідності до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.

Статтею 389-5 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийняте рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Зазначений перелік підстав для скасування рішення третейського суду є вичерпним і закон не передбачає його розширеного тлумачення.

Однак, відповідно до ч.4 ст. 389-4 ЦПК України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені ст. 389-5 цього кодексу.

Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» ( в редакції Закону України « Про внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» від 03.02.2011 року), третейські суди в порядку передбаченим цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку ( кредитної спілки).

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що правовідносини між кредитодавцем та позичальником ( споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають під час укладення так і під час виконання такого договору, відповідно до п.14 частини 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку ( кредитної спілки).

Відтак висновок суду щодо наявності підстав для скасування рішення третейського суду на підставі п. 1 ч.2 ст. 389 - 5 ЦПК України виходячи з того, що предметом спору у третейському суді були зобов'язання які виникли внаслідок укладення договору кредиту № 824/18 -27/ 35/8 - 75 від 07 березня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 на споживчі потреби з урахуванням того, що договір поруки є забезпечувальним, тобто похідним зобов'язанням від основного договору, узгоджується з нормами діючого законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Гринчука Станіслава Дмитровича відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: