Ухвала суду № 63318106, 01.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Присяжнюка О.Б., Паленика І.Г.

при секретарі Сергути Г.О.

за участі прокурора Кім М.О.

арештованого ОСОБА_1

перекладача ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародного співробітництва прокуратури м. Києва Кім М.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника прокурора міста Києва Авраменко О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) щодо ОСОБА_1 (ОСОБА_1) ІНФОРМАЦІЯ_1, для забезпечення його видачі на запит іноземної держави та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) з покладанням на останнього обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на час екстрадиційної перевірки, слідчий суддя вказав, що під час розгляду клопотання прокурор не довів, що зазначені у клопотанні обставини вказували на наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою. Також слідчий суддя з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 (ОСОБА_1) дійшов висновку, що для забезпечення належної його процесуальної поведінки достатнім заходом забезпечення кримінального провадження буде запобіжний захід у вигляді застави, у відповідності до положень п. 1 ч. 5 ст. 185 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, прокурор відділу міжнародного співробітництва прокуратури м. Києва Кім М.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_1 (ОСОБА_1) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу компетентним органам запитуючої держави.

Прокурор вказує, що твердження слідчого судді про те, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані угорською стороною як злочин, передбачений п. «а» ч. 1 ст. 343 КК Угорщини за законодавством України мають кваліфікуватися за п. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, санкція якої не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому просить скасувати ухвалу з підстав її незаконності та необґрунтованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення захисника та арештованого ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заступника прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( екстрадиційного арешту) слідчий суддя пославшись на вимоги ст. ст. 584, 585 КПК України, Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року та Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, прийшов до висновку про те, що прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на свободу.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що викладені у клопотанні обставини щодо можливості тримання під вартою ОСОБА_1(ОСОБА_1) не підтверджені належними доказами і прокурором в судовому засіданні не доведено та прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення видачі ОСОБА_1 (ОСОБА_1) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та здійснення фактичної передачі останнього компетентним органам для притягнення до кримінальної відповідальності на території Угорщини, достатнім буде застосування відносно ОСОБА_1 (ОСОБА_1) запобіжного заходу у вигляді застави.

З таким висновком колегія суддів погоджується. Про правильність такого висновку свідчать, насамперед, дані про особу, який тривалий час проживає на території України, має сім"ю та на його утриманні знаходяться неповнолітні діти.

В свою чергу, жодних переконливих доказів, що ОСОБА_1 (ОСОБА_1) буде переховуватися від правоохоронних органів з метою запобігання екстрадиції в матеріалах провадження не міститься, а ОСОБА_1 (ОСОБА_1) з часу застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави жодним чином не порушував покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що було встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції.

Висновок слідчого судді про те, що злочин передбачений п. «а» ч. 1 ст. 343 КК Угорщини за законодавством України повинен кваліфікуватися за п. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, ч.3 ст. 358 КК України не є екстрадиційним, не є правильним, так як сам слідчий суддя погодився з необхідністю проведення прокуратурою екстрадиційної перевірки та, відповідно, застосував до ОСОБА_1(ОСОБА_1) запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, доводи прокурора щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді застави та належним чином мотивував своє рішення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 584, 585 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника прокурора міста Києва Авраменко О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту) щодо ОСОБА_1 (ОСОБА_1) ІНФОРМАЦІЯ_1, для забезпечення його видачі на запит іноземної держави та застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням на останнього обов'язків, передбачених п.п.1,2,8 ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародного співробітництва прокуратури м. Києва КімМ.О. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Присяжнюк О.Б.

Справа № 11-сс/796/2661/2016 Категорія ст. 584 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Голуб О.А..

Доповідач в суді апеляційної інстанції Глиняний В.П.